Довідка: «FarInHate» («поринути в ненависть»).
Склад гурту:
вокаліст: Влад Мазниця,
вокаліст і диригент семплів: Олексій Семещук,
барабанщик: Максим Вишневський,
гітарист: Андрій Далевський,
бас-гітарист: Олександр Себестьянович,
гітарист: Павло Савенко.
Напрям музики – альтернативний метал, грув-метал
Найпопулярніша пісня – “Час”
Дата створення – 2008 рік
Вокаліст Влад Мазниця:
Для мене музика – це втеча від буденності та сірості днів. Це свій світ, своє бачення, вираження своїх думок і заспокоєння нервів. Я завжди хотів грати на якомусь інструменті, але мені казали, що це марна справа, тому залишився тільки вокал. Поєднувати музику та роботу хоч і тяжко, але це мені в кайф.
Бас-гітарист Олександр Себестьянович:
Гітару мені подарували батьки і відправили мене у музичну школу, де окрім гітари я також грав на найважливішому у світі інструменті – контрабас-балалайці. Для мене музика – це рух вперед, бажання жити і розвиватися. Мені дуже подобається наш новий матеріал, який скоро почують всі. Це буде «вибух» емоцій.
Вокаліст, диригент семплів та автор текстів Олексій Семещук
Музика є дуже важливою частиною мого життя. Це спосіб виразити себе поза межами побуту. Є речі, які в побуті сказати важко, а музикою їх передати набагато легше. Точно пам’ятаю, що в 1 класі я вже писав вірші. Для написання текстів я не шукаю якогось конкретного натхнення. Це може бути як і прочитана колись книга, так і просто хороший настрій. Бували варіанти, коли під якусь конкретну ідею, треба було витиснути з себе слова, але мені більше подобається бути чесним в словах до кінця.
Гітарист Андрій Далевський
Музика – це певною мірою інтелектуальна праця і вона заспокоює. Для мене улюбленою піснею нашого гурту є «Один не воїн». Музикою почав займатися, бо я хотів бути першим хлопцем на вечірках. Тому взяв гітару в руки, а потім це переросло не просто в хобі, а в частину життя. Без музики сумно.
Гітарист Павло Савенко
У нас вдома завжди на стіні висіла батькова гітара, і я завжди хотів на ній побринькати. А щоб це бринькання подобалось мені самому, довелося навчитися грати.
Барабанщик Максим Вишневський
Музика для мене почалася з брехні [ред. – сміється]. Місцева банда шукала барабанщика, і я їм набрехав, що вмію грати на барабанах. Поки вони збиралися на репетицію я побіг в музичну школу і бігом навчився «азам». Я талановитий, маю музичну освіту, а в 6 років мені купили іграшковий барабан, на якому я вчився грати. Тому в мене все вийшло і я за кілька місяців навчився грати.
Про перші кроки
Влітку 2008 року в одному з гаражних масивів на околиці Рівного ми прийняли рішення створити рок-гурт. Ідея створити нову групу належала Андрію. Він купив гітару та зібрав раніше незнайомих між собою хлопців разом.
Ми були молоді та вчепилися один за одного, стали одним цілим, тому все пішло легко: 80% успіху сформувалося за 20% часу. Тоді Рівне було місцем для рок-тусовок, сюди приїжджали топові рок-гурти і ми дуже швидко вчилися. Навіть не помітили, що вже проіснували 10 років. Ми молодий і прогресивний гурт. Багато гуртів за цей час розпалося, зібралося і знову розпалося, а ми існуємо не завдяки, а всупереч.
Назва «FarInHate» – це рух проти системи. День народження гурту символічно припадає на 1 жовтня – День музики. Це дата нашого першого концерту. Перші 4 пісні ми готували до фестивалю «Я і гітара». Звідти і стартує наша діяльність. Наша музика об’єднує в собі елементи альтернативного металу, грув-металу та металкору.
Наша перша пісня - «Ігри». “Ігри, ігри і забави, не любов -суцільні драми...” Потім ми взяли вектор філософії і разом з тим почали писати тексти на соціальну тематику. Тексти пише Льоша і ми разом підлаштовуємо їх до музики.
Про рівненську рок-музику
В Рівному аби зібралося хоч 5 гуртів, яким це досі цікаво. Типовий рівненський рок - граємо за їжу [ред. – сміються]. Тенденції в світі змінилися і зараз дуже мало рок-культури і виховуватися нема на чому. Немає кумирів і, відповідно, немає послідовників, тому займатися рок-музикою в молоді немає бажання.
Щоб рівненський рок розвивався, треба місце, де ми всі можемо збиратися: як музиканти, так і фанати року. Колись в Рівного були дуже великі рок-перспективи. Наше місто часто запрошувало рок-гурти на концерти і туди масово ходили люди. Зараз такі клуби відкриваються, але через поганий менеджмент вони не виживають. Треба створювати міцну “ком’юніті” зі спільними інтересами. Зараз люди всі медійні і вже ніхто не збирається біля гаражів касети переписувати. Тому потрібно постійно розповідати про свій гурт у мережі інтернет, та тим самим просувати українську музику. В Україні є фестивалі, є концерти, є музичні видання. Але проблема місцевих гуртів в тому, що вони недостатньо відомі, щоб їх брали на великі фестивалі. Перспективи є. І спільними зусиллями можна досягти висот.
Про репетиції
Наша репетиційна база – це місце, куди кожен може прийти в будь-який час доби і приділити час музиці. В середньому репетиції проходять раз в тиждень, так як в кожного робота та сім‘я. Нещодавно зробили ремонт на базі та зробили подіум для барабанів. На репетиціях сперечаємося часто, так як нас шестеро і буває, що думки розходяться. Але головне, що в цих суперечках ми знаходимо істину і рухаємося далі. Були пісні, які на репетиції зігралися всього раз та текст накидався швидко. Наприклад, пісня “Гайя” з альбому “451”, вона була створена за хвилин 20.
Більше читайте на 22-25 сторінках 2 випуску журналу "SURENZH"
Приєднуйтеся до нас у соціальних мережах!
