Ну це ж хлопці, вони всі такі!
Найчастіше ця фраза виступає своєрідним виправданням поганій поведінці хлопчаків, зокрема бійок із іншими. Але це не так - хлопці можуть поважно ставитися до людей і речей. Звідси висновок - кажучи цю фразу ми підсвідомо говоримо хлопцям, ну ви агресивні, бо ви чоловіки.
Цілування/обіймання з родичами та близькими людьми під примусом
Затиснути малечу в обіймах, зацілувати проти її писки та крики. Знайома ситуація, хіба ні? Особливо ніхто у малюків не запитує, чи їм це приємно та потрібно та і чи комфортно їм під час усього цього. Дайте дитині альтернативу - попрощатися із близькими у тій формі, яка їй буде комфортною - чи то поцілунок чи просто махання рукою.
Ти сам винен, що тебе б'ють!
Ойойой....фраза ще та, а що ж вона робить із дитиною і взагалі мови немає. Особливо, якщо у сім'ї не одна дитина, суперечки виникають часто, і варто дізнатися та розібратися у ситуації, а не вирішувати її "однобоко". Коли ми запитуємо: "Може ти сам(а) винен(а) в тому, що тебе вдарили?", – ми вчимо і потерпілого і винного тому, що хтось може змусити іншого зробити поганий вибір. І нагадайте малюкам - у них завжди є вибір чи вдатися до насильства чи не реагувати на будь які образи.
Б'є, значить ти йому подобаєшся
Аби привернути увагу іншої людини застосовувати фізичну силу заборонену - привчіть до цього правила вашого малюка. І це анітрішки не інтерес до дитини, адже у дитини складеться хибний стереотип - любов це страждання.
Засудження зовнішності та поведінки жінок
Малюки усе чують та запам'ятовують те, що ми говоримо про інших. Вони можуть повірити, що існують випадки, при яких жертва заслуговує того, що з нею сталося, або те, що вони мають право піддавати насильству тих, хто на нього «заслужив».
Говоріть малюкові, що ніхто не заслуговує на насильство, погане до себе відношення та не провокує його.
