У Чилі один торговець додавав кокаїнову пасту в шоколадне морозиво, яке, за його словами, піднімало настрій. Як правило, клієнти пробували новинку і потім приходили купити ще, забезпечуючи таким чином постійний приплив покупців. Виявилось, що в звичайному шоколадному ріжку містилася доза кокаїну, достатня для того, щоб викликати характерне наркотичне сп’яніння у тих, хто його їв.
Найбільшу кількість сортів морозива – 709 – пропонує своїм відвідувачам венесуельське кафе-морозива Coromoto, яке заснував в 1980 році вихідець з Португалії Мануель та Сільва Олів’єра. Сьогодні хазяїн кафе пропонує своїм відвідувачам сотні оригінальних рецептів – вафельна трубочка з тунцем, морозиво з цебулею, свинячими шкварками, пивом, морквою, помідорами, бобами, фореллю, креветками і кальмарами, пивом, спагетті, часником, рожевими пелюстками і навіть надзвичайно гострий делікатес з перцем чілі.
В середньому влітку порція морозива продається кожні три секунди.
Морозиво дуже любив багато хто з великих. Наполеону, наприклад, вже у заслання на острів Святої Олени привезли навіть пристрій для отримання морозива. А більше усіх любив морозиво син Марії Медічі - Генріх III. Він їв морозиво у величезних кількостях, будь-яких сортів і у будь-яку пору року.
Батько медицини Гіппократ згадує морозиво в якості заморожених фруктових напоїв, як продукт, зміцнюючий здоров’я і рекомендує його своїм пацієнтам, оскільки воно містить соки і покращує самопочуття і настрій.
Гете, уперше покуштувавши морозиво ще в дитинстві, усе своє життя відзивався про нього із захопленням, хоча споживати у великих кількостях не мав можливості: куштування морозива в його пору було дорогим і рідкісним задоволенням. Гете усе життя з гіркотою згадував про те, як одного разу його мати викинула цілу десертну тарілку морозива – спробувавши, що це таке, вона вирішила, що дитячі шлунки просто не зможуть винести справжній лід, та до того ж ще і з цукром.
