Найперше згадування про гарбуз, вірніше про калабасе - посудину з нього, датоване 8 тис. років тому. Вирощували гарбуз мексиканці і древні єгиптяни, стародавні греки й римляни робили з нього посуд, пляшки для води й вина, а древні індіанці - коритця для купання дітей, різний посуд і музичні інструменти. У Європу ж гарбуз потрапив лише на початку XVI століття. Причому перше ж згадування про нього значилося в одному з лікарських порадників 1543 року.
РОСТИ, ГАРБУЗ, ВЕЛИКИЙ ТА ЩЕ БІЛЬШИЙ
Гарбуз - найбільший овоч на Землі (офіційно зареєстровані плоди від 200 кг: у США один раз виростили гарбуз на 302 кг, у Японії - на 357 кг, а найбільшим виявився гарбуз, вирощений у 2004 році жителем Канади, - його вага склала 656,5 кг!). Не даремно ж добра фея, збираючи Попелюшку на бал, перетворила плід на карету.
Власне кажучи, гарбуз - не овоч, а найсправжнісінька ягода, просто всі звикли вважати його овочем. Через досить значні розміри гарбуз у Китаї називають королем овочів, а у багатьох народів він є символом достатку й процвітання.
Всі садівники-аматори, які хвастаються розмірами вирощених гарбузів так само, як і рибалки спійманим трофеєм, стверджують, що гарбуз добре росте тільки на перекопаній ділянці. Тому перед посадкою ґрунт ранньою весною перекопують до 30 см, а насіння висівають у середині квітня за схемою 3x1 м у прогрітий градусів до 12 ґрунт (якщо випадково спізнитеся з посівом, то можна використовувати пророщене насіння, яке, до речі, проростає навіть після того, як побуває в окропі!).
У кожну лунку, підняту над землею з ухилом у південний бік, вносять трохи перегною і кладуть приблизно по 5 насінин.
З появою першого листя виконують проріджування, залишаючи в лунці по 1 паростку, підживлюють його і рихлять ґрунт (друге розпушування виконують, коли стебло вляжеться на ґрунті). У посушливу погоду здійснюють кілька поливів.
Коли в середині вересня листя засохне, а плоди гарбуза будуть радувати око своїми формами й розміром, можна сміливо збирати врожай. Тільки не забудьте помістити плоди в добре освітлене місце - за місяць вони дозріють самі.
Оригінальними та невибагливими є декоративні гарбузи - рослина за одне літо здійметься на висоту до 4 м і прикрасить арку, альтанку або стіну будинку. Ідеальне місце для її посадки - сонячна ділянка (легка півтінь припустима) поруч з вертикальною опорою (наприклад, паркан, стовбур засохлого дерева - дуже добре виглядає!). До середини липня ширма виросте висока й щільна, а до серпня повністю зав'є опору й прикрасить великими жовтими квітками й маленькими плодами. Можна сіяти насіння безпосередньо в ґрунт у середині травня. Єдиний мінус - абсолютна неморозостійкість: гарбуз краще вирощувати через розсаду, хоча перед заморозками сходи завжди можна вкрити пластиковими пляшками або плівкою. І ще! Чим частіше ви будете поливати й удобрювати гарбуз, тим краще він буде рости.
ГАРБУЗ І ПОЛІКУЄ...
Оскільки багато людей зараз відмовляються від ліків через їхню дорожнечу, то намагаються підлікуватися на своєму городі.
За вмістом цілющих речовин гарбуз перевершує багато овочів. У ньому є цукор, каротин (в 5 разів більше, ніж у моркві, і в 3 рази більше, ніж у яловичій печінці), вітаміни С, В1, В2, В5, В6, Е, РР, унікальний вітамін Т, що прискорює обмінні процеси, вітамін К, необхідний для згортання крові, а також жири, білки, вуглеводи, целюлоза, пектини (виводять токсичні речовини й холестерин) і мінерали (калій, кальцій, залізо).
М'якоть гарбуза допомагає при атеросклерозі, порушеннях роботи серцево-судинної системи й шлунково-кишкового тракту, при гіпертонії. Свіжоприготовлений сік гарбуза - ефективний сечогінний засіб. Не даремно багато людей похилого віку посилено харчуються гарбузом - він легко засвоюється та справляється з усім «букетом» їхніх захворювань. Людям з порушеннями зору й анемією рекомендується вживати гарбузовий сік, оскільки за вмістом заліза гарбуз - чемпіон серед всіх овочів. І взагалі, це кращий овоч для дієтичного харчування.
Свіжий сік гарбуза врятує при хронічних запорах, нирковій недостатності, геморої, нервових розладах і допоможе чоловікам завжди бути в сексуальному тонусі. А вагітних жінок позбавить від нудоти при токсикозі.
Для бажаючих позбутися від зайвих кілограмів гарбузова каша - кращий засіб: і обмін речовин нормалізує, і шлаки з організму виведе. Угамує спрагу, знизить жар у хворих і допоможе при безсонні випитий на ніч гарбузовий сік або відвар гарбуза з медом.
Корисним є і насіння гарбуза. Воно смачне, живильне (до 28% білка) і має лікувальні властивості: містить від 32 до 52% високоякісної харчової олії. До того ж у ньому дуже багато цинку (насіння їдять жменями при вуграх, жирній лупі, себореї, а насіння, розтерте з медом, - один зі стародавніх глистогінних засобів). Сушеним насінням чоловікам можна вилікувати простатит, якщо на самому початку захворювання щодня натще та увечері з'їдати по 20-30 насінин.
Якщо болять нирки, з гарбузового і конопельного насіння роблять «молоко»: розтирають по склянці насіння, поступово підливаючи окріп (3 склянки), проціджують і віджимають. «Молоко» п'ють протягом дня, підсолодивши медом або цукром. А свіжу гарбузову кашку прикладають на місця опіків, екземи, висипки, прищів та інших запаленнь. Людям, яким доводиться багато стояти протягом дня, кашка зі свіжого гарбуза зніме біль у ступнях. До речі, гарбуз «за сумісництвом» є й відмінним косметичним засобом: м'якоть і сік відмінно тонізують і освіжають жирну шкіру.
…І НАГОДУЄ
Оскільки необроблені гарбузи довго зберігаються, у господарстві вони використовуються з давніх часів, і цей продукт завжди є на кухні навіть у найбідніших людей. А оскільки біднота, як відомо, на вигадки хитра, то й рецептів приготування страв з цього рудого красеня безліч. Найпростіший спосіб - почистити гарбуз, порізати й запекти в духовці. На стіл подати з вершковим маслом, травами й приправами. Можна змішати шматочки з макаронами або зробити суп-пюре, використовувати в гуляшах, у випічці або десертах. Не менш простий спосіб готування млинців - 1,5 кг гарбуза натерти на великій тертці, змішати з 0,5 скл. борошна й 0,5 скл. манної крупи, додати 2 ст. ложки цукру, посолити, смажити на рослинній олії. Пальчики оближеш!
Для тих, хто худне, гарними є салатики: 500 г гарбуза, 2-3 яблука, 2 ст. л. меду, по 0,5 скл. горіхів та ізюму, сметана й небагато лимонного соку. Можна додати в салат ріпку.
Дивовижні за своїм смаком начинки з гарбуза для пирогів (наприклад, грецький листковий пиріг з м'ясом і гарбузом - шумуш - смакота!). Добре з'єднати гарбуз з рівною кількістю мезги (суміш роздавлених ягід) калини й протушкувати з цукром до стану желе. І смачно, і корисно. А пюре з гарбуза з яблуками, проварене пару годин, приправлене цукром і лимонною кислотою, нікого не залишить байдужим. До речі, таке пюре можна заготовити й на зиму: гаряче закупорюють бляшаними кришками, охолоджене закривають пластиковими й зберігають у холодильнику або льосі. Туди ж можна додати лимонну або апельсинову цедру.
Гурманів порадують гарбузові цукати: 1 кг м'якоті нарізати кубиками, залити сиропом (на 200 г води 1200 г цукру, 1 лимон або 3 г лимонної кислоти, ванілін) і варити 5 хв. Відставити на 6-8 годин, знову кип'ятити 3-5 хв. і дати вистоятися 10-12 годин. Потім відкинути на сито, просушити, посипати дрібним цукровим піском або пудрою. Зберігати в скляних банках. Сушене або обсмажене насіння стане прекрасним доповненням до салатів, сухих сніданків або закусок, як, втім, і квіти гарбуза. Гарним є і ніжний суп-пюре, що тане в роті, з печеного гарбуза із сиром. 1 гарбуз почистити, розрізати, обмазати горіховою олією, запікати в духовці 1 годину. Окремо в каструлі з товстим дном обсмажити дрібно нарізану цибулину, додати 700 мл курячого або овочевого бульйону і 300 мл жирного молока, довести до кипіння. Додати гарбуз, посолити, поперчити, додати свіжомолотий мускатний горіх, варити на малому вогні 20 хв., потім блендером зробити пюре. Подавати гарячим зі сметаною, сухариками, петрушкою (кинзою) і тертим сиром. Чудовий смак у гарбуза по-грецьки: в обсмажені на маслиновій олії з сіллю та червоним гострим перцем пару хвилин шматочки гарбуза додати томат-пюре, часник та базилік і тушкувати на повільному вогні, поки гарбуз не стане м'яким. Це можна їсти як самостійну страву, посипавши зверху дрібно порізаними стиглими помідорами з зеленню або як гарнір до тушкованого м'яса. Добре виглядають на столі страви за стародавніми рецептами, коли гарбуз використовують замість горщика, відрізавши верхівку, і запікають у ньому найрізноманітнішу начинку - від сухофруктів з 3-4 ложками меду до смаженої свинини з ананасами. Тільки в духовці обов'язково вкрийте гарбуз-горщик фольгою, тушкуйте при невисокій температурі не менше 2-х годин, і на стіл подавайте прямо в гарбузі.
Джерело: http://domovyk.com
