Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українці згуртувались та об?єднались задля спільної перемоги. Благодійність і волонтерство стали нормою життя, а не винятком.

Згідно з дослідженням Kantar, проведеним у 2022 році, 86% українців стали благодійниками або волонтерами, а 62% опитаних відчули на собі зростання суспільної активності у сфері допомоги.

Причини не лише емоційні, як-от співчуття, а й глибоко ідеологічні: патріотизм, відчуття обов’язку перед суспільством, бажання змінити світ на краще. В умовах постійного стресу, загроз і руйнувань благодійність стала інструментом відновлення контролю над власним життям, способом бути корисним і зберегти людяність.

В умовах війни український бізнес не залишився осторонь. За даними дослідження Дія.Бізнес, майже 90% українських компаній у той чи інший спосіб долучилися до допомоги: фінансово підтримували армію, закуповували амуніцію, евакуйовували людей, забезпечували логістику, допомагали громадам.

Це прояв не лише емпатії, а й стратегічного мислення: соціальна відповідальність стала частиною стійкості бізнесу.

Чому працівники потребують благодійності так само як і ті, кому вони допомагають

"Кожен дотичний до цієї війни", – каже психолог Роман Самсій, який працює з військовими та ветеранами. Він зауважує, що благодійність – це не лише допомога іншим, а й відповідь на внутрішні потреби кожного, хто до неї долучається.

Адже під час війни людина, навіть залишаючись у тилу, не може бути осторонь. Вона шукає спосіб бути корисною, відчути сенс, зменшити тривожність. Саме тому участь у соціальних ініціативах бізнесу – волонтерських, гуманітарних, ментальних – важлива не тільки для суспільства загалом, а й для самих працівників.

"Це як змах крила метелика. Ти не завжди усвідомлюєш, але робиш важливу справу. І ця енергія десь далі спрацьовує – і ти відчуєш це у стократ", – пояснює експерт.

Благодійність в компаніях формує відчуття причетності до великої мети, дає працівникам розуміння, навіщо вони ходять на роботу, чим їхня діяльність корисна суспільству.

В епоху криз та викликів відповідальний бізнес перестає бути просто гравцем ринку – він стає моральним орієнтиром для своїх клієнтів, партнерів і працівників.

Як бізнес змінює країну під час війни: кейс Буковеля
У час, коли військові щодня протистоять надлюдським викликам на фронті, кожна ініціатива, яка підтримує їхнє фізичне й емоційне відновлення, має стратегічне значення. Вже третій рік поспіль туристичний курорт Буковель у межах меморандуму із ЗСУ приймає військовослужбовців разом із сім’ями на тижневий відпочинок.

                                                                

"Це не просто відпустка – це частина системного процесу відновлення боєздатності. Бо коли в людини відновлений психологічний стан, підрозділ працює ефективніше", – пояснює офіцер психологічної служби ЗСУ Сергій Остапенко.

Програма охоплює до 100 військовослужбовців щотижня, які проходять бойові ротації на передовій. За три роки існування цієї ініціативи на відпочинку побувала понад 21 тисяча героїв. Інвестиція курорту в реабілітацію захисників на сьогодні – понад 200 000 000 грн.

Їх розміщують разом із сім’ями, надають повноцінне харчування, організовують активності, яких на курорті безліч. Це і аквапарк, і родельбан, оглядовий витяг, етнопарк, колесо огляду, тролей, ковзанка, боулінг, вейк-парк, канатна дорога Bike Zip, гірський картинг, горизонтальний тролей.
За словами Сергія, ключ до успіху – саме присутність родини.

"Якщо військовий із сім’єю – йому майже не потрібен психолог. Він просто повертається до себе, знаходить баланс – і це працює краще за будь-яку індивідуальну консультацію", – додає він.

Позитивні відгуки надходять не лише від самих військових, а й від командирів, які спостерігають, як змінюється настрій та емоційний стан бійців після такого відпочинку. Деякі військові вперше бачать Карпати, вперше живуть у готелі, де про них піклуються – від покоївки до адміністрації.

"Вони бачать, що про них не забули. Відчувають вдячність, повагу, підтримку – і це надихає", – каже Сергій.
Крім того, Буковель уже готує літню програму для дітей військових: табори відпочинку, де малеча зможе оздоровитися, поки тато чи мама на фронті.

Ця ініціатива – приклад того, як бізнес, громада та армія можуть створювати простори сили не лише для оборони, а й для відновлення.

"Тут все по-іншому – перемикаєшся": військовий про відпустку в Буковелі
Військовослужбовець із позивним Псих служить у Збройних силах України з травня 2021 року. За два тижні до повномасштабного вторгнення йому дали невелику відпустку на честь народження сина. Але за кілька днів надійшов наказ і військовий повернувся у частину на Донеччині.

Повномасштабне вторгнення зустрів з артилеристами в районі Волновахи.
Уже 4 березня 2022 року його підрозділ опинився в оперативному оточенні. Не було зв’язку, провізії, боєкомплекту. Дружина та новонароджений син тоді були в Польщі, за сотні кілометрів від небезпеки та рідного дому.

Згодом Олександр став водієм-електриком екіпажу "Джавеліна", а нині служить у батальйоні БПЛА. Його завдання – підвозити операторів, проводити евакуації, ремонтувати техніку. Це постійна напруга і висока відповідальність.

Одного дня командир запропонував Психу поїхати з сім?єю на відпочинок у Буковель. Звістка застала зненацька, але виявилася справжнім ковтком повітря. Уперше за довгий час захисник отримав не просто вихідний, а тиждень справжнього перепочинку з найближчими.

"Ми тут тільки заселились. Тут класно: безкоштовно, без черг, все організовано. Це дуже приємно. І головне – ніхто не забуває про військових", – каже він.

Дружина і син в захваті від цього відпочинку та можливості просто бути разом.

"Перші дні ще смикали зі служби. А от сьогодні – відключився. Просто відпочиваю. І морально, і фізично. Тут все по-іншому. Перемикаєшся", – каже він.

У голосі – спокій і вдячність. У руках – маленька долонька сина. За спиною – фронт, попереду – нові виклики. Але цей тиждень у горах став тим самим перепочинком, який дарує сили – і боронити, і любити.

Поїздка до Буковелю – це важливе нагадування, що захисників не забувають
Після ротації чи завершення бойового завдання для багатьох військових реабілітація – не менш важливий етап, ніж тренування чи бойова підготовка.

Ілля – офіцер з психологічної підтримки в одній з бригад. Він розповів, що після Курської операції його побратимам запропонували пройти реабілітацію. Один з таких варіантів – відпочинок у Буковелю з сім?єю.

"Я теж їздив у таку відпустку. У мене син, йому чотири рочки. Він був у захваті від парку «Гуцул Ленд»", – згадує Ілля.

Перед поїздкою у відпустку та після неї військові проходять психологічне тестування, щоб оцінити їхній стан. За словами Іллі, такі заходи реально допомагають.

Буковель вирізняється тим, що створює умови не просто для перепочинку, а для відновлення. Тиша гір, комфортні умови проживання і найголовніше – можливість бути з родиною – роблять цей курорт цінним ресурсом у поверненні до служби.

"Після даних реабілітацій показники, можна сказати, добрі… На кілька пунктів значно краще, ніж просто поїздка додому", – пояснює він.

За словами Іллі, незалежно від того, де проходив відпустку військовий, адаптація до бойових умов після цього завжди непроста.

"Навіть якщо ти не поїдеш у Буковель, а просто додому – все одно важко. Але ця реабілітація дуже добре працює. Саме в Буковелю, з сім’єю, відпочити – це важливо", – додає психолог.

Унікальність українського досвіду – в його масовості. Війна об’єднала людей не лише у спротиві, а й у дії. В одному ланцюгу: громадянин, бізнес, благодійний фонд, громада. Однак така згуртованість – це не лише реакція на виклик, це нова етична модель.

І саме тому в Україні вже сформувався суспільний запит: бізнес, що працює тут, має бути частиною змін. Не лише заробляти, а й підтримувати. Не лише продавати, а й піклуватися. У цьому – справжня корпоративна соціальна відповідальність.

Фото, представлені в матеріалі, надані туристичним курортом Буковель.