Тарас Бойчук народився у Володимирці, після народження, його сім'я переїхала у Вараш. У 2000 році закінчив із відзнакою Вараський ліцей 4. У Харківському університеті внутрішніх справ отримав вищу освіту. Після навчання повернувся у своє рідне місто Вараш та працював у правоохоронних органах. З часом одружився і переїхав у місто Харків.
У 2020 році Тарас Бойчук пов’язав свій професійний шлях з Державним бюро розслідувань, до цього мав досвід роботи інших в правоохоронних органах. З березня 2021 року Тарас став частиною команди слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Краматорську.
З перших днів повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, Тарас пішов добровольцем на захист рідної країни, землі і сім'ї. Спочатку служив у 127 окремій бригаді на посаді стрільця. Після проходження спеціального навчання був призначений до зенітно-ракетного артилерійського взводу на посаду стрільця-зенітника оператора ГЗРК. Виконував бойові завдання на кордоні Харківської області та у Бахмутському районі Донеччини.
Побратими, колеги по службі Теріторіального Управління Державного Бюро Розслідування характеризували його, як позитивну, доброзичливу, мудру людину та військово професійного спеціаліста.
Цієї весни воїну Бойчуку Тарасу Миколайовичу виповнився лише 41 рік.
"Ми воюємо, аби наші діти жили у вільній та незалежній Україні"- говорив Тарас Бойчук.
Тараса не дочекалися вдома двоє маленьких синів, дружина, батьки та рідна сестра. Під час виконання бойового завдання на Харківщині 9 червня 2024 року поблизу населеного пункту Тернове Харківської області життя Героя, Бойчука Тараса Миколайовича обірвалося.
Рідні просять підтримати петицію про присвоєння почестного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ТРО молодшому сержанту Бойчуку Тарасу Миколайовичу №22/234612-еп. Збір підписів триває.
Зверніть увагу! Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися на сайті електронних петицій