Субота 5 березня. До житлового будинку Ярослава Гранітного привозять його тіло, аби рідні та близькі змогли попрощатися із захисником України.
Потому Ярослава Гранітного, разом з двома бойовими побратимами Степаном Ковалюком та Сергієм Пущенком, провозять центром міста. Біля майдану Незалежності сотні рівнян зібралися, аби віддати шану, людям, котрі пожертвували власними життями заради України. Ніхто не може стримати сліз на обличчі.
Поховали бійців на Кладовищі Нове. Тепер вони навічно спочиватимуть на Алеї Героїв - поруч з Героями Небесної Сотні та АТО. Бойовий побратим загиблих Роман Коваль згадує ту злощасну ніч, коли Ярослав, Степан та Сергій врятували життя мирного населення. Кількасот мирних людей Василькова знаходилися в укритті, коли його вирішили захопити російські диверсанти.
Тяжким ударом стали смерті захисників для Вадима Нідєльського. Це були найкращі друзі останнього.
Вадим Нідєльський згадує і про нелегку долю Ярослава Гранітного, та прокурорів з суддями, які звинувачували останнього у держзраді. Не менш проникливі слова про щиру, порядну людину Степана Ковалюка, без якого залишились дружина та троє дітей.
Мама Ярослава Петрушина розповідає, її син був справжнім патріотом та не терпів несправедливість.
Згадує не дивлячись ні на що, Ярослав ніколи не опускав руки. Навіть коли відсидів майже три роки у СІЗО коли йому, зі слів матері намагалися пришити вигадану справу про держзраду. Жінка, запевняє ніщо не могло зламати її сина, бо він вірив у світле майбутнє країни. Був правдорубом і не переставав боротися з несправедливістю.
Окремо, варто віддати шану і мешканцю Харківщини, заслуженому діячу мистецтв України Сергію Пущенку. Автор понад 900 картин, учасник Революції гідності та відбиття збройної агресії проти України. Його згадують найтеплішими словами. Тепер він спочиватиме у Рівному поруч з тими, хто віддав життя за Україну.
Читайте також: Було лише 22: Рівненщина попрощалась з ще одним загиблим військовим
