Герш Фраєрман у 86 році був начальником інженерної служби дивізії. В ніч на 26 квітня він був черговим дивізії у Володимир-Волинську. Чоловік пригадує, що в той момент жоден із радарів не зафіксував чогось надзвичайного, але Герш запідозрив не ладне.
Герш Фраєрман згадує, що першочергово у них запросили підмогу. Молодих хлопців відправили у Кам'янець - Подільський проходити навчання по розбірці завалів. Після чого направили у Чорнобиль. Сам же Фраєрман прибув у Чорнобиль трохи пізніше.
Після Чорнобиля Герш Фраєрман продовжив служити, а згодом переїхав до Рівного.
У Рівному Герш два з половиною роки жив один. Згодом, отримав квартиру, куди переїхала сім'я.
Сам Герш Фраєрман за ці роки отримав інвалідність, пережив 2 інфаркти та 5 стентувань. Проте, ліквідатор не жаліє, що був у епіцентрі аварії.
Попри велику небезпеку Герш разом із іншими ліквідаторами щороку приїздить у Чорнобиль, аби пройтись по знайомим місцям та пом'янути друзів. Адже герої не вмирають поки живе пам'ять про них.
До слова, на Рівненщині лишилось 3,5 тисячі ліквідаторів. П’ять років тому їх було на півтисячі більше, а ще 35 років тому - більше 8 тисяч.
Читайте також: Рівненщина – друга за кількістю постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС