За звичаєм таким все починалося з молитви. З одного боку сідає молодий, а з іншого молода, - розповідає берегиня весільного обряду Ганна Гольонко.
Весь обряд аж до вінчання в церкві супроводжується піснями. Святкували декілька днів, а розпочинали церемонію з четверга або п'ятниці, розповідає пані Ганна.
Чого дівка гарна. Замуж оддана.
А далі головний день весілля - вінчання. Потім всі їдуть на обід до молодої, додає пані Ганна.
У п'ятницю йдуть до молодого. І починають міряти все столи, вікна, а наречена має вже скатерті і рушники по цим міркам нарізати.
Так колись гуляли весілля наші бабусі з дідусями. А ми в свою чергу, можемо дати друге життя давно забутим, але важливим та красивим обрядовим звичаям.
Читайте також: музеї під відкритим небом: що варто побачити рівнянам взимку