38 замість 66: що чекає ОТГ Рівненщини у 2020?

Нині на Рівне нщині вже утворено 46 об’єднаних територіальних громад. І на цьому процес не зупиняється. За словами директора Рівне нського центру розвитку місцевого самоврядування Руслана Сивого, значна частина ОТГ утворені поза перспективним планом, але саме у такому форматі, як його бачили люди.

- За перспективним планом на Рівне нщині має бути 66 ОТГ. Але ця картина може бути інша, адже зараз сільські голови, які раніше сумнівалися – зупиниться реформа чи буде продовжуватись, якими будуть дії нової влади, які рішення будуть прийматись, та зараз всі зрозуміли, що шляху назад немає. Тож у Рівне нській області може бути інша кількість громад. Ми своє бачення перспективного плану та змін до нього підготували, тож тепер очікуємо засідання обласної ради, де ці зміни, сподіваємось, будуть затверджені, - каже Руслан Сивий.

Такий проект перспективного плану підтримують і в «Асоціації ОТГ Рівне нщини». Переконують, що найкращий варіант для області у 2020 році повністю завершити цю реформу саме за ним.

- Зараз по громадах створюються центри надання адміністративних послуг, будуються амбулаторії, тривають конкурси за програмою «Офіцер громади». Це дуже важливо, адже коли всі громади будуть сформовані, можна буде визначити що і за ким закріплене, можна буде заключати договори співпраці. Оскільки сьогодні ще не вся Рівне нщина покрита громадами, це робити складніше. Бо ти не знаєш буде у сусідньому селі громада чи ні, чи вона піде до районного центра. Тому цей процес, на нашу думку, цей процес треба завершувати й провести вибори у 2020 році згідно з діючими перспективними планами. І дати можливість упродовж перших трьох-п’яти років цим громадам самостійно попрацювати, - каже голова «Асоціації ОТГ Рівне нщини» Сергій Пилипчук.

Міністерство розвитку громад направило карту перспективного плану Рівне нської області, за якою передбачають створення на Рівне нщині 38 об’єднаних громад. У першу чергу, мова йде про укрупнення ОТГ, тобто об’єднання невеликих за кількістю населення у більші громади.

Та в області вже є 46 ОТГ, тобто ми вже не вписуємося. Але у експертів на місцях зовсім інша думка.

- Оскільки держава у 2015 році дала можливість добровільно об’єднуватися і ми завдяки таким сміливцям зараз маємо успішні громади, то треба дати можливість таким маленьким громадам, таким як Підлозці, проявити себе, доказати свою успішність. Вони можуть не гірше за багаті громади забезпечити отой мінімальний соціальний пакет послуг, про які говорить нова міністерка Альона Бабак: медицина, освіта, соціальний захист. Якщо маленька громада зможе це зробити, до неї не повинно бути ніяких питань, на мою думку, - каже Руслан Сивий.

За словами експертів, в Україні є громади, які свідомо при утворенні казали, що пізніше об’єднаються разом. Для тих, хто відразу каже «ми не справляємось, бракує коштів на апарат управління, не можу забезпечити якісну первинну медичну допомогу» - об’єднуватись з сусідом вихід. І такий розвиток подій можливий. Це все наслідки добровільності.

Якщо ж мова йтиме про адміністративне об’єднання, рівненські експерти та голови ОТГ готові наполягати на форматі у 66 громад, або й більше. Адже переконані – громади повинні мати можливість довести, що з усім можуть справитися самостійно саме у такому форматі, який обрали самі.

За словами Сергія Пилипчука, якщо навіть укрупнювати громади адміністративно, то це треба робити зважено. Адже кожна громада напрацьовує у себе основний момент – розвиток бізнесу на своїй території. Каже, без залучення інвестора нічого не буде – далеко не розвинешся. Сергій Пилипчук наголошує: зараз склалася така ситуація, що інвестору, аби повноцінно запрацювати, потрібен не один рік, можливо навіть кілька років, щоб можна було показати себе, а кошти від його роботи пішли у громаду.

- Якщо одна громада несильна і друга несильна, то що зміниться від того, що їх укрупнити? Знову повернутися до тих районів, які у нас були? Якщо взяти чесні бюджети районів, то вони нічим не кращі за бюджети громад. Тому більше коштів краще направити у маленьку громаду, можливо десь на Поліссі, де ліси, де немає промисловості. Можливо, дати якийсь проект розвитку ягідництва, можливо молочний – тоді буде якийсь розвиток. Відповідно через п’ять років ми побачимо результат, - каже Сергій Пилипчук.

Інша справа – укрупнення добровільне. За словами консультанта з правових питань Проекту ПУЛЬС Рівне нського РВ АМУ Василя Куриласа, приєднання населених пунктів до існуючих громад має чимало позитиву. У першу чергу економічного. Адже не у всіх існуючих ОТГ експерти бачать перспективи розвитку. Поліпшити ці показники можна, каже, саме приєднавши до себе інші населені пункти.

У свою чергу голова «Асоціації ОТГ Рівне нщини» переконує, поняття «спроможності» має набути іншого трактування. Наприклад, пропонує ввести його у чітку форму, яка буде зрозуміла громадам.

- Для нас є показник спроможності – це що змогла заробити громада за повний рік на одного мешканця своєї громади. А тоді вже дивитися, звичайно, на інфраструктуру: лікарня, школа, адміністративна будівля, центр безпеки, пожежна безпека є в цій громаді? Якщо все це є, то навіть якщо в громаді 2 тисячі жителів, якщо громада сама каже, що хоче так жити, то чого їй заважати так жити?

Окрім того мова йде і про об’єднання районів. Саме у контексті реформи адміністративно-територіального устрою нині розглядають об’єднання громад. Передбачається, що на Рівне нщині буде створено три об’єднані райони – Сарненський, Дубенський та Рівне нський – які в дечому накладаються на госпітальні округи.

- Вже обговорюємо з об’єднаними громадами та експертним середовищем перспективу функціонування цих районів і розподіл повноважень, - каже Руслан Сивий. - Це мабуть чи не найважливіше питання, тому що реформа об’єднаних районів буде більше стосуватись апарату – чиновників – а не людей. Тому що мешканці будуть отримувати соціальні й інші послуги у себе в громадах, а в районах будуть функціонувати структурні підрозділи міністерств і префекти.

Читайте також: Рух уперед: як працює децентралізація на Рівне нщині  

Матеріал створено в рамках проєкту «Реформи працюють», який впроваджує ТРК "Рівне 1" за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.