Народження
Коли в родині з'являлася дитина, її клали біля ніг глави сімейства. Поки той не взяв дитину на руки, малюка не визнавали членом сім'ї. До речі, глава сімейства міг не визнати дітей і навіть вбити. А якщо вони його систематично злили, він міг продати їх в рабство. Глава сімейства міг володіти землею і представляти близьких в юридичному та економічному аспекті. Причому цю роль виконував не тільки батько. У разі його смерті, старший син ставав главою сім'ї.
Амулет замість імені
Цілий тиждень новонароджений жив без імені. Просто смертність була настільки високою, що батьки не поспішали давати ім'я дитині. Після тижня новонародженому влаштовували свято. Там йому давали ім'я, вручали подарунки і сімейний амулет, який хлопчики носили до повноліття, а дівчатка до весілля. Амулети у дівчаток і хлопчиків були різні.
Етапи дитинства
З юридичної точки зору дитинство римлянина поділялося на кілька етапів.
Перший - від 0 до 7 років. У цей час дитина жила під наглядом родичів і не могла відповідати за свої дії перед законом.
З 7 до 12 років - дівчатка і з 7 до 14 років - хлопчики більше часу проводили з друзями і незнайомими людьми, частіше виходили з дому і могли здійснювати дрібні правочини за згодою опікуна.
З 12 років дівчаток могли видати заміж. Вони були зобов'язані зберігати невинність для чоловіка. Хлопчики з 15 років вважалися зрілими, але до 25 років були юридично обмежені. Тому в шлюб вони вступали після досягнення 25 років. Правда, з 16 років хлопцю дозволялося вступати в сексуальні відносини. Як правило, відбувалося це або з рабинями, або з повіями. Після весілля такий вид близькості не вважався зрадою або перелюбством.
Освіта
Отримувати знання могли тільки багаті римляни. З 7 років вони починали відвідувати школу. Там вони вивчали читання, письмо і арифметику. З 12 або 13 років діти могли продовжити освіту в «школах грамотності». Вони вивчали мистецтво і поезію, а також вчилися навичкам для повсякденного життя. До речі, дівчатка аристократки закінчували своє навчання в початковій школі і більше знань не отримували.
Іграшки
Ви не повірите, але з немовлятами в Стародавньому Римі гралися брязкальцями. Їх робили з деревини або металу, чіпляли на них дзвіночки. У дівчаток були ляльки з глини, воску, дерева, металу, каміння.
У хлопчаків були «машинки» - візки і конячки з коліщатками. Хлопчикам робили ще дерев'яні мечі. Старші діти любили грати в настільні ігри, наприклад, «хрестики-нулики».
Робота
Римляни з народження знали, яку роботу можуть отримати в зрілості. Соціальний статус впливав на їх посаду. Багатії йшли в політику. Тому від них вимагалась хороша освіта, яку могла дозволити собі тільки еліта. Або на адміністративні посади: юристи, вчителі.
Багато хто мріяв стати військовослужбовцями. Адже після закінчення служби військовому давали ділянку землі.
Весілля
Шлюб по розрахунку - це про римлян. Дітям вибирали нареченого і наречену, виходячи зі статусу. Вибір робив глава сім'ї. До речі, римляни нам подарували дві весільні традиції: біле плаття і переносити наречену на руках через поріг будинку.
