Сто два роки тому, 29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотири тисячної армії більшовиків.

Що передувало Бою під Крутами

У грудні 1917 року Раднарком СРСР зажадав від Української Центральної Ради легалізувати військові загони більшовиків в Україні. У разі невиконання Ленін і Троцький, що підписали лист, пригрозили оголосити УЦР такою, що веде відкриту війну. Не дочекавшись відповіді, більшовики зробили це. Бойові дії розпочалися в середині місяця.

За різними оцінками, чисельність війська, яке було готове виступити на боці Центральної Ради, скоротилася з 300 до 15 тисяч. Під час наступу радянської армії бійці УНР нерідко переходили на бік більшовиків або ж проголошували нейтралітет. Це зробило значно несумірним розклад сил, що склався на той момент між сторонами.  

Бій під Крутами: приклад людського героїзму

Безпосередньо сама битва відбулася 29-30 (16-17) січня поблизу невеликої однойменної залізничної станції. Вона розташовується на території сучасної Чернігівської області в 130 км від Києва. У бою трьом сотням київських курсантів і козаків "Вільного козацтва" (їх було близько сотні) протистояли кілька тисяч бійців Червоної армії, очолюваних Михайлом Муравйовим.

Більшовики наступали відразу з двох напрямків - харківсько-полтавсько-київського і курсько-бахмацького.

Основною метою битви було зупинення стрімкого наступу більшовиків. Саме це повинно було дати (і дало) можливість затримати Червону армію, а українській стороні - підписати Берестейський мирний договір. Активна фаза бою тривала кілька годин.

Бій під Крутами продемонстрував мужність українських бійців і зупинив наступ на Київ на кілька днів. Його підсумок для української сторони заведено вважати насамперед тактичною перемогою.

Втрати сторін

За різними оцінками, втрати української армії на той момент становили до сотні загиблих. Число загиблих з іншої сторони оцінюють приблизно в 300 людей, що викликано, насамперед, чисельною перевагою більшовиків.

Імена всіх загиблих з українського боку за більш ніж 100 років встановити не вдалося. Відомі імена близько десятка молодих людей, які віддали свої життя за майбутнє української землі.

Пам'ять про Героїв Крут

Незабаром після знаменитого бою Центральна Рада ухвалила перепоховати загиблих у бою під Крутами. Студентів-героїв поховали в Києві на Аскольдовій Могилі. Траурну церемонію тоді відвідав голова Центральної Ради Михайло Грушевський.

Герої Крут і Незалежна Україна

У 2006 році недалеко від місця бою було відкрито великий пам'ятник. У 2007 році тодішній президент Віктор Ющенко підписав указ про вшанування пам'яті Героїв Крут. Відтоді 29 січня отримало офіційний статус. А у 2012 році на Аскольдовій могилі встановили пам'ятник.

Сьогодні в низці міст встановлено пам'ятники і меморіальні дошки на честь Героїв Крут. В пам'ять про Героїв називають вулиці і сквери, а в Києві та Львові - навіть навчальні заклади. Зокрема, ім'я Героїв Крут носять столичний Військовий інститут телекомунікацій та Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Щороку 29 січня в Україні проводять пам'ятні заходи на честь подвигу юних героїв.