ПОЛИВ
Клематиси досить вологолюбні. Вони не виносять пересихання ґрунту, тому під час відсутності дощів їх обов'язково поливають - не часто, але рясно, щоб вода промочила землю на всю глибину залягання коренів. Але застою вологи ці ліани теж не терплять, тому надто захоплюватися поливами не варто.
Щоб зберегти ґрунт вологим і захистити кореневу систему клематисів від перегріву, якого вони дуже не люблять, рослини можна замульчувати органікою - компостом, перегноєм, здрібненою корою і т.п. У родючих південних районах нашої країни можна притінити зону коренів, посадивши однолітні рослини. На півночі цього робити не варто: літники будуть відбирати у ліани живлення.
ПІДЖИВЛЕННЯ
Приблизно до середини літа клематиси підживлюють, чергуючи органічні та мінеральні добрива, причому залежно від строків цвітіння конкретного сорту. Під час бутонізації рослинам необхідні повні комплексні підживлення, що включають азот, фосфор, калій і мікроелементи. Інтервал між ними складає близько 2 тижнів. Квітучі ліани не підживлюють - інакше вони перецвітуть занадто швидко. Якщо у клематиса дві хвилі цвітіння (на початку літа і ближче до осені), ще одне підживлення між ними теж буде незайвим. Після відцвітання з раціону рослин виключають органіку й азот, підживлюючи їх тільки фосфорно-калійними добривами, наприклад, монофосфатом калію, суперфосфатом, сірчанокислим калієм або комплексними осінніми добривами.
ВАЖЛИВО!
Свіжий гній клематисам протипоказаний. Його внесення приводить до розвитку грибних захворювань.
ХВОРОБИ
Найбільш небезпечна недуга клематисів - це зів'янення. Багато садівників-аматорів зіштовхуються із ситуацією, коли вчора ще здорові пагони раптом втрачають пружність, в'януть і сохнуть. Причина напасті - мікроскопічні гриби, причому розрізняють два види зів'янення - вертицильозне, або вілт, і фузаріозне, а простіше - фузаріоз. Збудники у них різні, але суть одна: шкідливі гриби паразитують на нижній частині батогів, у результаті чого закупорюються провідні судини та порушується обмін речовин. У підсумку пагін відмирає. Най-більш образливе, що це відбувається під час активного росту рослин і утворення бутонів, причому дуже швидко - іноді рахунок іде буквально на години.
Зів’ялі пагони необхідно якнайшвидше видалити і спалити.
Для боротьби із захворюванням можна використовувати деревний попіл, яким опудрюють нижню частину пагонів (приблизно 25-30 см). Робити це краще рано вранці, коли ще лежить роса, або після поливу, щоб попіл краще прилипав. Інший спосіб - обприскування процідженим настоєм попелу (0,5 кг на 1 відро води, настоювати 2 доби).
Ще ефективніше - хімічні методи боротьби. Часто рекомендовані для цієї мети препарати, що містять мідь (ХОМ, Оксихом, Купролюкс та ін.), оптимальні для обприскування рослин ранньою весною або восени, після обрізки. У розпал сезону краще застосовувати могутніші системні фунгіциди (Превікур Енерджі, Профіт Голд, Райок, Чистоцвіт).
Іноді за грибне захворювання приймають зів'янення, викликане механічними ушкодженнями пагонів. Це трапляється, коли вони погано закріплені на опорах, через що їх розгойдує вітром. У результаті виникають травми, що приводять до загибелі батогів. У такій ситуації треба всього лише допомогти рослині закріпитися на опорі або підібрати більш підходящу.
