ПУЗИРОПЛІДНИК КАЛИНОЛИСТИЙ
Найбільш економічна – огорожа з пузироплідника калинолистого. Цей невибагливий чагарник швидко росте, за 3 роки вимахує до триметрової висоти, стрижеться, засухостійкий, не хворіє. Існує кілька різновидів з листям різного забарвлення.
Наприклад, «Diabolo» – дуже ефектний сорт із темно-пурпурним листям. Квітує рожевими суцвіттями, які потім перетворюються на яскраво-червоні кисті плодів, що нагадують маленькі тюльпанчики.
Оскільки темні кущі у великій кількості виглядають похмуро, добре їх «розбавити» іншими сортами, наприклад, жовтолистим «Aureus».
Якщо ви хочете прикрити некрасиві «внутрішності» металевого паркану, намагайтеся висаджувати пузироплідники з південного боку. Відстань між кущами має бути не менше 2 м, щоб дорослі рослини не тіснилися і не гнітили одна одну.
ДЕРЕН БІЛИЙ
Ефектні огорожі виходять із дерну білого (Cornus alba), сортів якого також багато. Наприклад, «Elegantissima» з біло-зеленим листям утворює дуже ошатну огорожу.
Також досить декоративний сорт «Spaethii» - облямівка на листях у нього золотаво-жовта.
Але! Така огорожа потребує регулярної і досить сильної обрізка, яка додасть їй охайний вигляд, оскільки всі дерни безсистемно розпускають свої гілки в різні боки.
БАРБАРИСИ
Якщо ви стурбовані безпекою ділянки, саджайте на її межах колючі чагарники, наприклад, барбариси. Існує безліч сортів, треба тільки при покупці довідатися про висоту чагарнику в дорослому виді. Наприклад, барбарис оттавський виростає до 3,5 м висотою. Листя пурпурно-фіолетове, восени офарблюється в багряні тони. Квітує жовтими сережками з досить різким неприємним запахом, що привертають комах.
ГЛІД
Традиційно для живоплотів використовують глід. Усі його види невибагливі, стійкі до вимерзання, довговічні. Їстівні плоди корисні при серцево-судинних захворюваннях, з них можна робити цінну настоянку. По весні огорожа стоїть, немов у мереживній піні – так рясно цвіте. Не менш декоративна вона й восени, уся покрита червоними ягодами смачних плодів.
Її теж регулярно формують, а коли оголюються «ноги», кущі обрізають на пень, від цієї процедури глід омолоджується ще років на 10 уперед. Єдиний недолік – для формування повноцінної огорожі буде потрібно не менше 10 років.
ПАРКОВІ ТРОЯНДИ
Варіант, що не вимагає великих трудових витрат з догляду – огорожа з паркових троянд. Єдина умова: ці троянди мають бути кореневласними, здатними давати поросль, що заміщає старі пагони. Час від часу потрібно видаляти засохлі гілки, та раз на кілька років навесні підсипати компост або лежаний гній.
Важливий момент: цю огорожу в жодному разі не можна стригти й обрізати, а якщо ні, то вона не буде квітувати. А троянди з часом формують широкий розкидистий вал запашних кущів до 2 м висотою, які квітують із червня до самих морозів.
Гарні для живої огорожі троянда колюча або бедренцеволиста, сучасні гібриди троянди зморшкуватої. Це зимостійкі сорти, які не мають потреби в укритті.
Для створення живого огородження можна використовувати і старі перевірені сорти паркових троянд – «Maiden's Blush», «Konigin von Danemark», «Rose de Rescht». Також можна підібрати паркові зимостійкі види канадської селекції. І вже як тільки ви задумали посадити такий бордюр із троянд, не скупіться: на кожний погонний метр треба висадити в 1 ряд по 1 кущу однакового сорту.
ЯЛИНА
Дуже красиво виглядає огорожа із щільно посадженої в ряд ялини звичайної.
При стрижці ялинових приростів на 1/3 новорічні ялинки згодом перетворюються на щільні подушки.
