Перший варіант - швидкий і зручний, але досвідчені квіткарі самі складають ґрунтові суміші, враховуючи потреби рослин.
До складу більшості таких сумішей входить лісовий ґрунт - так звана листяна земля: легка і пухка, одержувана при перегниванні опалого листя дерев.
Вона не настільки живильна, як перегній або дернова, але добре сприймається рослинами, особливо тими, у яких тонке коріння. Володіючи гарною структурою, повітро- і вологопроникністю, вона часто використовується для розпушення більш щільних субстратів.
Слабокисла реакція листяної землі також пасує більшості рослин, але кислотність можна і знизити додаванням розкислювачів.
НЕ ВСІ ДЕРЕВА ПІДІЙДУТЬ
Листяну землю заготовлюють звичайно восени в листяних лісах і масивах. Для цього злегка згрібають сухе листя і збирають верхній пухкий шар ґрунту.
Кращими є перепріле листя берези, липи, ліщини, ясена, плодових дерев, клена. А от перегній під дубом, каштаном, тополею та вербою збирати не рекомендується через наявність у ньому великої кількості дубильних речовин. Не слід також брати землю під хворими деревами або в молодих посадках - там шар перегною занадто тонкий.
ГОТУЄМО ЛИСТЯНУ ЗЕМЛЮ СВОЇМИ РУКАМИ
Листяну землю нескладно приготувати на садовій ділянці.
Для цього зібране восени листя складають у купи, підтримують їх у вологому стані й періодично перелопачують. Щоб усунути зайву кислотність, вносять попіл. Через два роки утворюється пухка, готова до застосування листяна земля, яку можна використовувати й у саду, і в кімнатному квітництві.
ХВОЙНА ЗЕМЛЯ
Ще один різновид лісового ґрунту, використовуваний у складанні сумішей, - хвойна земля, або перегній з опалої хвої ялини, ялиці, модрини, сосни.
Це пухкий, кислий, малопоживний ґрунт, схожий за структурою на листяну землю, але ще більш повітропроникний. Збирають її у хвойному лісі під підстилкою з голок.
