Вода для неї не лише першочергова потреба як і для кожної людини, а й спосіб лікування. Втім, інвалід першої групи, жителька села Дермань Перша Лариса Бешта без води у будинку живе вже 4 місяці. Криниця, з якої до помешкання жінки надходила вода замулилась, крім того згорів ще глибинний насос. Як нині без блага цивілізації живе рівненчанка та чи дочекається людина з обмеженими можливостями допомоги від влади - далі.

У жительки села Дермань Перша Лариси Бешти - ДЦП. Жінка пересувається на інвалідному візку. Чотири місяці тому у неї згорів глибинний насос, через замулення криниці. Тож вода в будинок більше не потрапляє. Жінка розповідає, щоб краще себе почувати вона приймала сольові та хвойні ванни, втім нині такої необхідної процедури позбавлена.

Жінка написала звернення в усі можливі інстанції: до організації інвалідів, Президента України, Верховної ради, облдержадміністрації, райради. Однак всюди їй відмовили через нестачу фінансування. Адже, щоб у будинку Лариси Бешти з'явилась вода необхідно щонайменше 10 тисяч гривень. Звернулась жінка і до сільської ради. Там їй запропонували провести централізоване водопостачання.

Натомість рівненчанка говорить, ця вода підходить для прання та господарських робіт, а не для вживання у їжу.

Натомість відновити водопостачання з криниці бюджет сільради не може.

Місцеві мешканці чим могли тим допомогли жінці. Вони назбирали 500 гривень. Сільська рада ж виділила тисячу гривень на лікування. Однак, цього замало. Тож Лариса Бешта сподівається на небайдужих людей.

Телефон Лариси Бешти 067 120 16 31