Ці особливості будови кісткової тканини приводять до того, що переломи в дітей значно відрізняються від переломів у дорослих. Від дії однакової сили, кістка в дорослого та у дитини страждає по-різному. Якщо в дорослого відбувається перелом у середній частині кістки, у дитини в аналогічній ситуації може відбутися епіфізеоліз - перелом по найближчій зоні росту. А іноді кістка й зовсім не ламається повністю, а відбувається частковий надлам з одного боку. Такий перелом зростається звичайно швидше й легше. Можна розраховувати на самостійне виправлення у дітей багатьох деформацій, що виникли внаслідок зміщення кісток при переломах. Особливо це помітно при переломах ключиці, навіть найбільш серйозні деформації немає необхідності виправляти до п’яти років, вже через деякий час ключиці стають однаковими. Строки консолідації переломів у дитячому віці коротші в півтора - два рази, ніж при переломах у дорослих. Це пов'язане з високою здатністю в дітей до відновлення кісток. Особливістю клінічних проявів переломів у дітей часто є мала виразність. Біль і набряк можуть бути мінімальними, а функція ушкодженої кінцівки зберігатися практично в повному обсязі. Часом при переломі кісток гомілки діти продовжують ходити, користуючись кінцівкою. Усе це заважає батькам запідозрити перелом і служить причиною пізнього звертання до лікаря. Інша особливість дитячої травми - це швидке відновлення здоров'я після переломів. Як правило, сила м'язів і обсяг рухів у суглобах дітей після зняття гіпсу відновлюється у значно коротший термін, ніж у дорослих. Однак у дитячих переломів є особливості, які погіршують прогноз надалі. Травма в зоні росту може привести до прискорення або вповільнення росту кінцівки в довжину й до виникнення її деформації, таку небезпеку несуть у собі всі епіфізеолізи. Після будь-якої травми дитина протягом декількох років повинна спостерігатися в ортопеда.