За два дні до публікації думки цієї пані ця-ж газета повідомила про те, що серп і молот комунальники вже збили і заляпали місце, де він був фарбою кривавого кольору. Гнівна стаття пані з запізненням попереджала, що нащадки житимуть в пустелі, якщо буде виконано Закон України про декомунізацію.
Тобто рівняни ВЖЕ живуть в пустелі, бо навіть у ВУЗі, де працює ця пані, декомунізація іде повним ходом, зносяться подібні панно, які вона вважає витворами мистецтва. Пані навіть ціну озвучила: $3000 за квадратний метр такого ось "шедевру". Пані звісно не знає того, що саме це панно було зроблене людьми, які навіть не мали вищої освіти. Досить глянути на чоботи пари на ньому, щоб зрозуміти це. Ну а колорадська георгіївська стрічка - відомо чий символ. Неіснуюча назва міста мовою держави-агресора, звісно, зовсім дрібничка.
В заочному баттлі Тарас переміг Єву. Та схоже на те, що історія з цим "шедевром" ще далека від завершення.
