Викладачка "наукового комунізму", східнячка, розповідала що тих, кого посилали на Західну Україну односельчани провожали, як на смерть, з плачами, неначе на похоронах. Вони добре знали, що їх у нас не чекають, і зустрінуть свинцевим дощем. Тим не менше, вони їхали до нас, везли нам червону заразу, репресії, войовничий атеїзм. Нічого у них не вийшло.
Закон про декомунізацію змусив міську владу перейменувати останні 5 вулиць в Рівному, які досі носять імена більшовицьких діячів. На сесію міськради прийшли ходаки, які намагаються перешкодити присвоїти цим вулицям імена героїв АТО. Міський голова дав зрозуміти, що,не дивлячись на "воплі-соплі" Закон України в Рівному буде виконано. Щодо того, чиїм саме іменем назвати ці вулиці - можна подискутувати.
Замша міського голови висловила правильну пропозицію щодо лікбезу серед мешканців цих вулиць, щоб вони знали, наприклад те, що Олеко Дундич, записаний в їхніх паспортах - фейк, під котрим ховається дизертир, котрий присвоїв чуже ім'я, садюга, бабник, підстрелений чоловіком спокушеної ним чужої дружини під час ганебної втечі через тин, а не в бою, як брешуть більшовики.
Недобитки "русскомір'я" в Рівному потрапили в пастку (западню), але ще смикаються. На днях вони розбили кам'яну плиту, встановлену на місці, де має бути пам'ятник чоловіку, зображеному на цьому знімку. Цим вони нічого не доб'ються. Пам'ятник там буде, скульптор Подолець та архітектор Трофімчук вже працюють над ним.
А тим, хто приїхав до Рівного підкоряти ЗАПАДНЮ, їхнім дітям та внукам, доведеться повертатись в Нєчєрнозємьє, або підкоритися Законам України.
