Торф складається в основному з відмерлих рослинних залишків, які тією чи іншою мірою піддалися розкладанню. З живильних елементів він у значній кількості містить тільки азот (до 20 і більше кг у тонні), але рослинами цей азот використовується дуже слабко. Зі звичайного торфу засвоюється тільки 3-5% азоту, тобто 0,6-1,0 кг із тонни торфу. Підвищити доступність азоту можна прогріванням при температурі близько 60°C, що й відбувається при компостуванні. Але й у цьому випадку з тонни торфу рослини зможуть засвоїти не більше 2,5-3,0 кг азоту. За складом і властивостями торфи з різних місць досить сильно розрізняються за вмістом мінеральних речовин і рослинних залишків, кислотністю, вологоємністю, ступенем розкладання. У багатьох свіжовидобутих або погано провітрених торфах може бути значна кількість різних токсичних для рослин речовин. Правда, ці сполуки при гарній аерації досить швидко розкладаються, але внесення такого торфу в ґрунт безпосередньо перед посівом або посадкою може негативно позначитися на зростанні та урожайності рослин.
Практично не впливаючи на забезпеченість ґрунту елементами живлення для рослин, торф все-таки збільшує вміст органічної речовини, поліпшує структуру. Ґрунт при внесенні торфу стає більш теплим, пухким, водо- і повітропроникним.
Чи так вже потрібний торф як добриво? Отут все залежить від стану ґрунту. Якщо він добре окультурений, містить 4-5% гумусу, має сприятливий для рослин механічний склад (середньо- і легкосуглинний), то внесення торфу мало що дасть. Якщо ж органічної речовини мало, ґрунт піщаний або глинистий, то за допомогою торфу та мінеральних добрив його можна значно поліпшити, а значить, і збільшити врожай.
Коли найкраще вносити торф і в яких кількостях? Оскільки це дуже стійкий матеріал (добре втримує всі наявні в ньому речовини), вносити його в ґрунт можна в будь-який час, навіть узимку по снігу (звичайно, на рівній ділянці), і чим більше, тим краще. Переудобрити ґрунт торфом неможливо. У теплицях, наприклад, ґрунти іноді готують цілком з одного торфу. Але для того щоб одержувати гарні врожаї, робити торф'яну подушку не обов'язково - цілком достатньо довести вміст органічної речовини в орному шарі до 4-5%. Щоб підвищити вміст органічної речовини на 1%, потрібно приблизно 12-15 кг торфу (2-3 відра) на 1 м2. У природному стані дерено-підзолисті ґрунти звичайно містять 1,5-2,0% органічної речовини. Отже, щоб довести його до 4-5% у ґрунт потрібно внести 40-50 кг торфу на 1 м2. Надалі для підтримки постійного складу в середньому за рік буде потрібно внесення всього лише 0,2-0,3 кг/м2.
На всіх ґрунтах, особливо на важких і запливних, де після дощів утворюється щільна кірка, торф дає гарні результати в якості мульчі.
Широко використовується він у сполученні з перегноєм, дерновою землею та іншими компонентами як ґрунт для теплиць, парників. Рецептів таких сумішей існує досить багато, їх можна знайти в спеціальній літературі. Але, мабуть, раціональніше застосовувати торф для готування торфофекальних компостів. Для цього під навісом або плівковим укриттям укладають шар торфу товщиною 40-45 см, роблять у ньому поглиблення, куди в міру накопичення зливають фекалії та відразу ж засипають їх порцією торфу так, щоб рідина поглиналася повністю. Якщо суміш, що компостується, начитає пересихати, її воложать. Оскільки обсяг буде збільшуватися поступово, розігрівання маси не відбудеться, а значить, і знезаражування піде повільно. Такий компост, за санітарними міркуваннями, можна використовувати як добриво не раніше ніж через рік після закладки. Торфофекальні компости містять підвищені кількості живильних речовин, тому в ґрунт їх краще вносити навесні по 2-3 кг/м2.
І останнє. Оскільки кислотність торфу досить висока (рН 2,5-3,0), при внесенні в ґрунт до нього додають для нейтралізації вапняне або доломітове борошно 4-5 кг на 100 кг торфу.
Джерела: allflower.in.ua, agroazbuka.com, domovyk.com
