Здавалося б, нехитра справа - кинути насіннячко в землю. Але не всім вдається дочекатися сходів. Справа в тому, що є тонкощі, без знання яких можна наробити помилок.

Вирощування квіткових рослин з насіння має безліч плюсів. Самостійно вирощені рослини найчастіше виявляються міцнішими і витривалішими готової розсади. Адже розсаді може і не сподобається зміна умов з тепличних на «натуральні». Крім того деякі квіти можна посіяти вже наприкінці січня - початку лютого.

  • Для вирощування розсади посів роблять рано навесні, в лютому-березні, посів в теплому парнику - в середині або наприкінці квітня, в залежності від погоди.

  • Для посіву можна використовувати плоскі керамічні горщики, ящики, спеціальні торф'яні одноразові горщики. Дренажний отвір необхідний у будь-якій ємності. Посуд має бути помитий, навіть якщо він щойно з магазину. За день до посіву землю поливають водою.
  • Як правило, в насінині знаходиться первинний запас поживних речовин, необхідний для початкової стадії росту, тому краще всього для вирощування розсади використовувати компост з додаванням торфу й піску.

  • Земля повинна швидко пропускати воду, бути легкою і пухкою. Перед посівом землю злегка ущільнюють долонею або будь-яким рівним предметом. До верхньої межі ємності повинно залишатися 1 см. Землю перед посівом ще раз зволожують.
  • Насіння розкидають по поверхні. Можна зробити борозенки лінійкою (трохи втиснувши її ребром в грунт) і посіяти насіння рядками. Можна насіння перед посівом змішати з невеликою кількістю крохмалю або крейди, щоб його було видно на темній землі. Такий посів дозволить уникнути загущеного посіву. Після цього великі насінини засипають рівним тонким шаром землі.
  • Дуже дрібне насіння (агератум, бегонія, лобелія, петунія, портулак) перед посівом змішують з піском 1:10, після посіву землею не присипають. Ємкість, в яку проведений посів, накривають склом або поміщають в поліетиленовий пакет, який щільно фіксують. І ставлять пакет в затінене місце.
  • Для проростання насінню необхідне вологе середовище з доступом повітря. У таких умовах насінинки набирають воду (розбухають), починають дихати, у них активізуються біохімічні реакції, і через певний час вони прокльовуються. У більшості однорічних квіткових культур сходи з'являються через 10-14 днів.
  • Найшвидше, через 3 - 4 дні, дає сходи свіже насіння сімейства хрестоцвітних - левкої, лобулярія, малкольм, декоративна капуста. Проте насіння іпомеї, кобеї, кореопсису, льнянки, лев'ячого зіва, молюцелли, нірембергіі, сальпиглоссиса і флокса Друммонда зазвичай проростають тільки через 20 днів.
  • Так само довго і до того ж недружно з'являються сходи вербени. Енергія проростання і схожість знижуються при зберіганні насіння. Особливо швидко погіршуються ці показники в переломний час, коли закінчується період природного збереження цих якостей.
  • На проростання насіння впливає температура. Насіння більшої частини однорічних квіткових культур прокльовується і дає сходи при температурі вдень 20°С, вночі 16-18°С.
  • Теплолюбні бальзаміни, гацанія, жоржини, іпомея, кобея, нірембергія, пеларгонія, тунбергія, целозія і шавлія краще проростають при 22-24°С. Холодостійкі - декоративна капуста, левкой, лобелія, лобулярія, левиний зів, хризантеми, скабіоза - віддають перевагу більш низькій температурі для проростання -14-16°С.
  • На проростання насіння більшої частини культур освітлення не впливає. Їх можна пророщувати як на світлі з обов'язковим притіненням від прямого сонця, так і в повній темряві. Але є ряд культур, яким для проростання насіння обов'язково потрібне розсіяне світло, це агератум, бальзамін Уоллера, лобелія, лобулярія, левиний зів, мімулюс, петунія, портулак та целозія. І навпаки, повна темрява потрібна для проростання насінню вербени, сальпиглоссиса, флокса Друммонда і шізантуса.
  • Посіви треба періодично провітрювати. Як тільки проклюнуться паростки, посуд ставлять на світло. Поліетилен або скло піднімають, а через кілька днів знімають зовсім. Необхідно повертати посуд для рівномірного освітлення сходів сонячними променями. Поливати в цей час треба з особливою обережністю, перелив небезпечний розвитком чорної ніжки.
  • Однак при цьому потрібно уважно вивчити біологічну характеристику культури. Якщо ви вирощуєте однорічники - айстри, сальвії, тагетиси, цінії, жоржини, орієнтуйтеся по терміну, до якого ви хочете отримати квіти. Якщо ви хочете, щоб найяскравішим і привабливим ваш квітник був до вересня, проводьте посів в середині квітня, оскільки більшість сортів однорічних культур зацвітають приблизно через 80-100 днів після сходів, плюс час на приживання після висадки розсади. До того ж айстру часто вирощують з пікіровкою і додається 3-5 днів на приживлюваність сіянців. Якщо нам потрібні квітучі клумби раніше, то і посів проводимо більш ранній. У цьому випадку для економії місця розсаду вирощуємо з подальшою пікіровкою.
  • Досвід багатьох квітникарів говорить про те, що багато однорічників простіше вирощувати безпосередньо посівом у грунт. Для цього необхідно готувати грунт з осені і мати великий запас насіння, так як схожість у відкритому грунті завжди нижча. Для такого способу вирощування підходять не всі сорти айстри, а тільки бордюрні, напівмахрові, ранні.
  • Розсадний спосіб доводиться вибирати і при вирощуванні квіткових культур з дуже дрібними насінням - петунія, портулак, левиний зів і т.д. Сіянці цих рослин такі дрібні та слабкі, що можуть легко загинути у відкритому грунті.
  • Вирощування і багаторічних квіткових культур насіннєвим способом має ряд особливостей. У перший рік ці рослини не цвітуть, тому ранній посів необов'язковий. Розсадний спосіб використовується тільки при малій кількості насіння, щоб отримати і зберегти якомога більше сходів.
  • Якщо насіння достатньо, то такі культури, як рудбекія, гайлардія, аквілегія, люпин, примула можна висівати з травня по липень на грядки. Восени або навесні наступного року їх можна висаджувати на постійне місце. Інша справа - вирощування розсади дворічних культур, наприклад "братків" - віоли. Якщо посів на розсаду провести рано в березні, то рослини зацвітуть в перший же рік.