Ось тут під скляним саркофагом, покояться рештки тих, хто загинув у битві під Берестечком. Сьогодні вже не важливо - це кістки українських козаків чи польських шляхтичів. Смерть зрівняла всіх. Щороку відвідати Козацькі могили приїздять тисячі туристів. Однак бідкаються в музеї, грошей, які залишають паломники, не вистачає навіть на елементарне.
Щоб туристи приносили прибуток заповіднику, каже Юрій Лотоцький, потрібно передусім побудувати нове приміщення музею. Сьогодні він знаходиться у монастирських келіях Свято-Георгіївського монастиря. А земля навколо вже приватизовані, викупити її каєзнавці немають за що. Не мають за що і завершити реставрацію трьохсотлітньої Михайлівської церкви. Утім і це ще не все.
Поле де відбулася битва українських козаків з польською шляхтою, нині не позначене нічим. Добре було б, каже Микола Федоришин, постаиви там хоча б невеликий інформаційний щит про події 1651 року. А покищо про 10 тисяч загибих за українську зезалежниність на полі берестецької битви нагадують лише червоні маки, як краплини козацької крові, що проросли крізь віки.
