Історія нашого кохання триває ще зі шкільних років.Тоді ми були молоді та такі сором"язливі що навіть не наважувались підійти одне до одного та познайомитись. Правда я і не пам"ятаю звідки знала що його звати Павло. Пам"ятається що в 9-му класі на день закоханих Павло подарував мені валентинку, я тоді здивувалась що чому саме мені, адже ми навіть не знайомі. Певне саме від того часу і пішов відлік нашого безкінечного кохання. Йшли роки ,ми дорослішали, у кожного були свої справи, навчання, робота, та одного літнього вечора я вирішила відвідати соціальну мережу "Однокласники" , а там повідомлення від Павла, я знову здивувалась і тоді в мене щось "йокнуло" в серці. Ми почали спілкуватись, саме того вечора на моє запитання чи він ще не одружився відповів мені що одружиться тільки зі мною ....і знову "йокнуло". Ще трохи спілквання і він зізнався що кохає мене понад 13 років) тоді я зрозуміла що без цієї людини моє життя то просто існування і ще більше закохалась. Наразі ми одружені, у нас народилось двійко діток (двійня) Артемчик та Соломійка котрі дуже схожі на татка.Кажуть що від великого кохання народжуються дітки схожі на тата, я можу сказати що то є 100% правда, бо дуже кохаю свого чоловіка.
