Політична карта Рівненської області

25.04.14 , 2863 переглядів

1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність

В області майже завершені кадрові перестановки серед керівництва РДА області. 2 березня 2014 р. С. Рибачок, член ВО «Свобода», замінив на посаді голови Рівне нської ОДА «регіонала» Василя Берташа. В області були відправлені у відставку або звільнилися за власним бажанням 15 з 16 голів районних рад. Наразі 11 вакансій вже заповнені: на вакантні посади були обрані переважно представники ВО «Батьківщина» (4 особи) та ВО «Свобода» (5 осіб), партійність двох нових голів не вдалося встановити. Чотири з 16 РДА області офіційно ще не отримали нових керівників. У Дубинському районі 12 березня на Народному віче у місті Дубно громада висловила підтримку голові адміністрації Р. Сивому, представнику партії «Наша Україна», який, відповідно, продовжив виконувати свої обов’язки.

Порівняно із загальноукраїнською тенденцією, у Рівне нській області відбулися значні зміни серед голів районних рад. Внаслідок подій Євромайдану, у 10 з 16 районних радах було обрано нових керівників, на своїх місцях залишилася порівняно невелика кількість голів, які переважно підтримували антивладні протести на Майдані. В Острозькому районі голова районної ради Рустам Хутиз (Партія регіонів) 26 лютого 2014 року написав заяву про складення повноважень, але досі депутатський корпус ще не обрав нового керівника ради. Таким чином, внаслідок кадрових змін на Рівне нщині обласну та всі районні ради області тепер очолюють представники колишньої опозиції (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») та партії «Наша Україна». Зокрема, представниками ВО «Батьківщина» є голова обласної ради та 7 голів районних рад, представниками «Нашої України» – 4 голови ради, партії «УДАР» – двоє. ВО «Свобода» та «Фронт Змін» представляють по одному голові районної ради. Жодних кадрових змін серед міських голів міст обласного значення на Рівне нщині та серед секретарів місцевих рад останнім часом не відбулося.

2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану

Рівне нська область є базовим електоральним регіоном для донедавна опозиційних партій (ВО «Батьківщина, «УДАР» та ВО «Свобода»). Так, у 2010 році на виборах до Рівне нської обласної ради ці політичні сили на трьох отримали підтримку 27,4 % виборців. Найбільше голосів отримала ВО «Батьківщина» – 18,2 %, друге місце у ВО «Свобода» – 6,3 %, третє в партії «УДАР» – 2,9 %. Ще 14,2 % на трьох взяли інші опозиційні в області політичні сили («Наша Україна», «Фронт Змін» та УНП). Загалом всі опозиційні партії здобули на виборах в обласну раду підтримку майже 42 % виборців. У той час, як ПАРТІЯ РЕГІОНІВ разом зі своїми союзниками Народною партією та КПУ отримали на трьох 22,2 % виборців. Тоді за ПАРТІЮ РЕГІОНІВ віддали свої голоси 14,1 % виборців області.

Проте, не зважаючи на те, що за пропорційною складовою ПАРТІЯ РЕГІОНІВ поступилась ВО «Батьківщина», перемога у мажоритарних округах дозволила їй створити найбільшу фракцію в Рівне нській обласній раді. Також за підсумками місцевих виборів ПАРТІЯ РЕГІОНІВ отримала найвищий рівень представництва у місцевих радах області, що дозволило їй спільно зі своїми союзниками сформувати навколо себе більшість у Рівне нській обласній раді та міській радах, а також у більшості районних рад області. Позиції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ в області посилилися також через те, що більшість органів місцевого самоврядування області очолили її представники. Головою Рівне нської обласної ради було обрано представника ПР Юрія Кічатого. Окрім цього, 8 районних рад області також очолили депутати від ПР. Ще по дві районні ради очолили представники Народної партії та лояльні до влади місцеві політики, які йшли на вибори під прапорами опозиційних партій, а в результаті отримання посад стали «перебіжчиками». Головами ще 4 районних рад стали представники опозиційних партій. ПАРТІЇ РЕГІОНІВ також вдалося сформувати більшість у Рівне нській міській раді, до якої також увійшов позапартійний міський голова Рівного Володимир Хомко. В інших містах обласного підпорядкування (Дубно, Острог, Кузнецовськ) ПР не вдалося сформувати більшість. Ще одним фактором впливу ПАРТІЇ РЕГІОНІВ в області було те, що 15 з 17 голів місцевих органів виконавчої влади були представниками цієї політичної сили, у т.ч. голова облдержадміністрації Василь Берташ. Ще дві районні адміністрації очолили представники союзної Народної партії.

На Рівне нщині у 2012 році на парламентських виборах провідні опозиційні партії отримали на трьох трохи більше 70 % голосів виборців області. Так, ВО «Батьківщина» отримала – 36,59 %, «УДАР» – 17,25 %, ВО «Свобода» – 16,63 %. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ отримала підтримку 15,8 % виборців. Збільшення підтримки опозиційних партій не збільшили їх вплив на місцеву політику.

Внаслідок подій на Євромайдані кардинально змінився баланс сил у політичній системі області. Внаслідок кривавих подій на столичному Майдані 20 лютого саморозпустилася фракція ПР у Рівне нській обласній раді, а 24 лютого – у міській раді. Також фракції ПР саморозпустилися у більшості районних та міських рад області. З партії почали виходити місцеві депутати різних рівнів. Ще двоє депутатів обласної ради від ПР написали заяви про складення депутатських повноважень. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ таким чином повністю втратила свої домінуючі позиції, зокрема у всіх органах місцевого самоврядування області. ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАР» стали тепер не лише найбільш рейтинговими, але і найбільш впливовими, отримавши контроль над більшістю РДА. Першим ударом по позиціях колишньої партії влади на Рівне нщині стало обрання 4 лютого 2014 року головою обласної ради опозиціонера Михайла Кирилова (ВО «Батьківщина»). Окрім цього, внаслідок призначення на посаду голови Рівне нської ОДА «свободівця» Сергія Рибачка в області значно посилилися позиції цієї політичної сили.

3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил

У результаті подій, які відбувалися протягом трьох останніх місяців на Рівне нщині з’явилися декілька формальних та неформальних громадських ініціатив. Зокрема, в період Євромайдану в області виник і активно проявив себе рівненський Автомайдан, який включає в себе близько ста автомобілів. Активісти Автомайдану займаються патрулюванням вулиць у нічний період та беруть активну участь у громадських акціях прямої дії, зокрема, акція проти кулуарних призначень обласного начальника міліції та прокурора області, які відбулися без попереднього обговорення з громадськістю.

Активно діє на території Рівне нщини Правий сектор. Під час революційних подій активісти організації брали активну участь в зайнятті приміщення Рівне нської ОДА та ще декількох державних установ, що знаходяться в Рівному. Активісти організації забезпечували цілодобову охорону цих будівель, зокрема, приміщення обласної адміністрації. Також активісти Правого сектору в нічний час займалися патрулюванням вулиць Рівного, спільно з рівнянами чергували на блокпостах на виїзді з міста. Правий сектор у післяреволюційний період бере активну участь у громадських протестах проти «кулуарних» призначень. Разом з тим, широкого розголосу набув випадок, коли координатор Правого сектору на Західній Україні, рівнянин Олександр Музичко (Сашко Білий) вдарив прокурора Рівне нського району. Відео з цим інцидентом отримало велику кількість переглядів у мережі Інтернет та транслювалося по російських каналах.

На початку березня 2014 р. на Рівне нщині власну структуру почала будувати Самооборона Майдану, яку в Києві очолює народний депутат України, секретар РНБО Андрій Парубій. На Рівне нщині організація займатиметься патрулюванням вулиць, контролем влади та захищатиме безпеку активістів Майдану та жителів області. Організація має представництво у Рівному, Костополі та Здолбунові.

Внаслідок революційних подій у Рівному виник ще один громадських неполітичний рух «Наше Рівне » до якого увійшли громадські активісти та деякі безпартійні депутати місцевих рад. Нині рух займається контролем за використанням природних ресурсів області. Рух також брав участь в громадських акціях протесту проти кулуарних кадрових призначень на керівні посади в області.

Також у Рівному було утворено неформальне громадське об’єднання «Люстраційний комітет» та Громадська координаційна рада при Рівне нській обласній раді. На цей час Комітет використовується як інструмент легітимізації кадрових призначень влади в області.

Всі вищезгадані ініціативи позиціонуються себе як неполітичні та поки не висловлювали своєї підтримки будь-якому потенційному кандидату в Президенти чи політичній партії. Рух «Наше Рівне » орієнтований на наступні місцеві вибори і швидше за все висуне кандидата на посаду міського голови Рівного.

4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади

3 березня 2014 р. в.о. Міністра внутрішніх справ України Арсен Аваков звільнив з посади начальника УМВС України в Рівне нській області Дмитра Лазарєва. Замість нього на посаду новий Міністр призначив «свободівця» В’ячеслава Чайку. Призначення на посаду очільника обласної міліції В’ячеслава Чайки викликало хвилю невдоволення у місцевих громадських активістів. Зокрема, активістів обурило те, що кандидатура начальника міліції не була погоджена з громадськістю. У результаті активних дій громадськості В. Чайка подав заяву про звільнення. Станом на 12 березня новий керівник обласної міліції ще не призначений. Громадські активісти продовжують наполягати, що його кандидатура має бути погоджена з громадою.

Наразі кандидатом на посаду начальника обласного управління міліції є Микола Щерук, якого підтримує народний депутат України Микола Кучерук. Іншим кандидатом, якого підтримує президія Рівне нської обласної ради є нинішній виконувач обов`язків начальника міліції Сергій Гандзелевський.

9 березня на Народному віче у Рівному голова Рівне нської ОДА Сергій Рибачок запевнив усіх присутніх, що жодне призначення в області більше не відбудеться без узгодження з громадою.

12 березня без узгодження з громадою відбулося призначення на посаду обласного прокурора Сергія Кубрака. Захід відбувся за зачиненими дверима, без запрошення представників ЗМІ та громадських активістів. У відповідь, 13 березня активісти звернулися до новопризначеного прокурора з вимогою написати заяву на звільнення. Після подання заяви громадські активісти пропонують Сергію Кубраку пройти процедуру узгодження його кандидатури з громадськістю, зокрема, через Люстраційний комітет. Активісти попередили прокурора, якщо заява не буде написана протягом однієї доби, то громадськість вдаватиметься до активних дій. У свою чергу, активістів підтримала президія Рівне нської обласної ради, яка 13 березня вирішила звернулася до Генеральної прокуратури України з тим, щоб нагадати про домовленість узгоджувати з громадою свої призначення.

На відміну від призначення начальника обласної міліції та обласного прокурора громадськості було представлено кандидата на посаду в.о. начальника УСБУ у Рівне нській області Дмитра Зайцева. Це відбулося під час засідання Люстраційного комітету, яке відбулося 12 березня. На наступний день кандидатуру Дмитра Зайцева підтримала президія Рівне нської обласної ради.

5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області

Від Рівне нщини до Верховної Ради України пройшло 9 депутатів, шестеро з яких є представниками колишніх опозиційних партій і підтримували Євромайдан з його перших днів (О. Осуховський, Ю. Вознюк, В. Королюк, М. Кучерук, В. Чугунніков, І. Луценко). Двоє депутатів від області М. Сорока та Ю. Благодир після трагічних подій 20 лютого 2014 р. вийшли з фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та поповнили лави депутатської групи «Суверенна європейська Україна», заснованої ще одним вихідцем з Рівне нщини, донедавна позафракційним І. Єремеєвим.

6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України

Жоден місцевий політик та жоден народний депутат від Рівне нщини не висловив бажання балотуватися на посаду Президента України. Найбільш ймовірним кандидатом на посаду Президента від області міг бути екс-міністр внутрішніх справ України та лідер громадського руху «Третя Українська Республіка» рівнянин Юрій Луценко.

7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії

На цей час у Рівне нській області з латентної у відкриту стадію переріс конфлікт між ВО «Свобода» і Рівне нською ОДА з одного боку, та головою Рівне нської обласної ради Михайлом Кириловим (ВО «Батьківщина», колишній член партії «Фронт Змін») з іншого. Ще один конфлікт існує всередині партії ВО «Батьківщина», де по різні боки опинилися народний депутат України, голова Рівне нської обласної партійної організації Микола Кучерук, якого підтримує «старий» партійний актив, та нові партійці на чолі з головою Рівне нської обласної ради Михайлом Кириловим, які влилися в партію після об’єднання ВО «Батьківщина» з «Фронтом Змін».

17 березня 2014 р. відбувся конфлікт між представниками ВО «Свобода» та головою обласної ради Михайлом Кириловим. Формальною причиною конфлікту стало те, що помічниця Михайла Кирилова та активна учасниця рівненського Євромайдану Тетяна Стельмах у 2010 р. була агітатором Партії регіонів. Остання цю інформацію підтвердила, але зазначила, що перебувала у лавах ПР протягом 2009-2010 року, але вже давно вийшла з цієї політичної сили. «Свободівці» оприлюднили декілька фото активістки з символікою Партії регіонів на засіданні Люстраційного комітету і після цього пішли до кабінету Михайла Кирилова вимагати у нього написати заяву на звільнення. Такі дії «свободівців» ймовірно пов’язані зі спробою помститися голові ради за те, що він особисто на президії обласної ради не підтримав пропозицію призначити на посаду начальника УМВС України в Рівне нській області «свободівця» В’ячеслава Чайку. Зокрема, останній був присутній, коли його однопартійці намагалися переконати Кирилова піти у відставку.

Також в області існує конфлікт між новою владою та громадським середовищем Євромайдану. Громадських активістів обурило те, що призначення на ключові посади в області відбуваються не публічно та без участі громадськості; керівні посади (голова адміністрації, керівники силових структур) розподіляються на основі партійних квот та за принципом політичної доцільності, а не на основі професійних якостей. До активних дій активісти вдаються також через те, що нова влада ігнорує їхні вимоги щодо необхідності узгодження з громадськістю кандидатур на ключові посади в Рівне нській області.

Як приклад, хвилю невдоволення викликало призначення нового очільника обласної міліції В’ячеслава Чайки. 4 березня 2014 р. кілька десятків активістів прийшли в обласне управління міліції з вимогою до нового начальника піти у відставку, вийти на недільне Народне віче у Рівному, стати кандидатом на посаду, а тоді, за умови підтримки громадою, обійняти цю посаду. Після тривалої дискусії В’ячеслав Чайка повідомив, що рапорт про відставку писати не буде і готовий вийти у цей день на рівненський Майдан, де проходитиме Народне віче та запитати рівнян чи підтримують вони його кандидатуру. Незаплановане Народне віче було малочисельним. На нього в основному зібралися прихильники і противники новопризначеного головного міліціонера області. Одні вигукували новому начальнику «Ганьба!», інші – «Працюй!». 5 березня одна частина незгодних з кадровою політикою в області поїхала на зустріч з Арсеном Аваковим у Київ, де їм вдалося поспілкуватися із заступник міністра Миколою Величковичем, який пообіцяв допомогти розібратися в ситуації з призначення начальника обласної міліції. Інша частина громадських активістів, зокрема, представники найбільш активних громадських організацій Рівного направили в.о. Президента України Олександру Турчинову та Кабміну звернення з вимогою погоджувати з громадськістю усі нові кадрові призначення в області. У іншому випадку – рівненський Майдан нові призначення, які не будуть погоджені з громадою, вважатиме нелегітимними.

6 березня декілька десятків активістів знову прийшли в приміщення обласної міліції з вимогою до В’ячеслава Чайки скласти повноваження. Головний аргумент те, що його кандидатура не погоджена з громадою області і його призначення відбулося кулуарно. Активісти висловили бажання до вечора наступного дня побачити наказ про звільнення Чайки. Після перемовин, які відбулися за участі представника Міністерства внутрішніх справ, який перебував у Рівному у відряджені, було вирішено кабінет начальника опечатати. Утім, як потім з’ясувалося, начальник обласної міліції власноруч зняв пломбу. 7 березня В’ячеслав Чайка видав наказ про озброєння працівників міліції обласного, міського та найближчих районних відділів міліції для захисту від ймовірного штурму адміністративного приміщення УМВС України у Рівне нській області. За словами депутата Рівне нської обласної ради Сергія Штурхецького, який оприлюднив текст службової телеграми, жоден із працівників міліції не погодився виконати цей наказ. Також 7 березня у відкритому зверненні свою незгоду з призначенням В’ячеслава Чайки на посаду керівника обласної міліції висловили працівники УМВС України в Рівне нській області. 8 березня В’ячеслав Чайка подав рапорт про відставку, а наступного дня на сайті МВС з’явилося повідомлення про звільнення з посади начальника Рівне нської обласної міліції В’ячеслава Чайку.

У результаті декількох акцій протесту було досягнуто таких успіхів: звільнено з посади нового начальника обласного управління міліції «свободівця» В’ячеслава Чайку, який був призначений без попереднього обговорення його кандидатури з громадськістю; голова Рівне нської ОДА оприлюднив у ЗМІ список кандидатів на посади голів районних адміністрацій; громадськості для попереднього обговорення було представлено кандидата на посаду начальника СБУ у Рівне нській області.

В області продовжує тривати конфлікт навколо призначення керівника обласної міліції. Так, народний депутат України Микола Кучерук (ВО «Батьківщина») підтримує призначення на цю посаду Миколу Щерука; екс-міністр внутрішніх справ, рівнянин Юрій Луценко бачить на цій посаді Сергія Максимова; голова Михайло Кирилов – нинішнього виконувача обов`язків начальника міліції Сергія Гандзелевського або будь-кого, окрім М. Щерука. Найбільше конфлікт загострений між членами ВО «Батьківщина» Миколою Кучеруком та Михайлом Крилировим, що ще раз говорить про серйозні протиріччя всередині однієї з найбільш впливових партій області.

Ці конфлікти можуть мати вплив на зниження рейтингу нових провладних політичних сил (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «УДАР»), які мають високий ступінь підтримки в області, а також, додатково посилюють між ними конкуренцію напередодні позачергових виборів.

8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану

На сьогоднішній день на Рівне нщині видається близько 10 газет із загальнообласною сферою поширення, функціонує 5 телекомпаній різної форми власності та декілька радіокомпаній. В області також інтенсивно розвиваються Інтернет-ЗМІ. Так, протягом останнього року кількість Інтернет-порталів обласного рівня зросла з 3 до 6 одиниць.

Більшість ЗМІ відносно об’єктивно висвітлювали події Євромайдану. Державні та комунальні були більш заангажованими. Проте, окрім висвітлення позиції обласної влади, журналісти окремих державних ЗМІ одночасно подавали об’єктивну інформацію про події на Євромайдані. Зокрема, мова йде про Рівне нське ОДТРК. Комунальними газетами Рівне нської обласної ради є газета «Вісті Рівне нщини», Рівне нської міської ради – «7 днів».

Одним із найбільш впливових учасників ринку друкованих ЗМІ регіону є «Видавничий дім «ОГО», до якого входять газета «ОГО» та «Рівне нська газета». Засновником «Видавничого дому «ОГО» є місцевий медіамагнат Віктор Данилов. Значною популярністю в області користуються газети «Рівне вечірнє» та «Рівне експрес». Засновник – відомий рівненський журналіст Микола Несенюк. Народний депутат Юрій Вознюк контролює обласну газету «Рівне нська правда».

Газета «Вільне слово» вважається лояльною до ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, оскільки 51 % її статутного фонду володіє депутат Рівне нської обласної ради, який балотувався від цієї політичної сили Мирослав Берташ.

На Рівне нщині функціонує 5 телекомпаній, які за формою власності представлені так:

Державні телекомпанії (Рівне нська ОДТРК, ТРК «Рівне -атом»); Приватні телекомпанії («ТРК «Рівне 1», ТРК «Дубно», кабельний мовник «Сфера-ТВ»).

Найвпливовішим каналом області є Рівне нська ОДТРК, яка лояльно висвітлює діяльність місцевих органів влади. У той же час телеканал забезпечує присутність в ефірі й опозиційних політиків. Телеканал «Рівне 1», власником якого є член партії «Єдиний центр» Віктор Данилов, найбільш об’єктивно висвітлював події на рівненському Євромайдані.

Кабельний телеканал «Сфера-ТВ» є третім за впливовістю телеканалом області. Телемовник поступово розширює мережу мовлення на найбільші міста Рівне нщини та відносно об’єктивно висвітлював події на рівненському Євромайдані.

Найбільш популярною на Рівне нщині є радіостанція «Радіо Трек». Генеральним директором радіостанції є Микола Кульчинський, який є чоловіком депутата Рівне нської обласної ради від ВО «Батьківщина», заступника міського голови Рівного Галини Кульчинської. Власником ТРК «Ритм» є депутат Рівне ради Сергій Паладійчук. Радіостанції «Рівне FM» та «Край» – державні.

У регіоні працює 6 Інтернет-видань, три з яких (ЧаРівне .інфо, сайт чесних новин «ВСЕ» та ІА «ERVE.UA») розпочали працювати наприкінці 2012 р. – на початку 2013 р. Перший і один з найвпливовіших Інтернет-порталів області – Рівне нський інформаційний портал «ОГО», який засновано ТОВ «Видавничий дім «ОГО». Портал «ТакеІнфо» наближений до голови Рівне нської обласної ради Михайла Кирилова (ВО «Батьківщина»). Інформаційно-розважальний портал «ЧаРівне .інфо» наближений до депутата Рівне ради Олександра Курсика (ВО «Батьківщина»). ІА «ERVE.UA» контролює депутат Рівне нської міської ради Сергій Паладійчук («Єдиний Центр»), сайт чесних новин – відомий бізнесмен Олексій Хахльов. Незалежним та рівновіддаленим від усіх політичних сил є Інформаційно-аналітичний портал «Четверта влада».

9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону

В області послабилися позиції бізнесу, який був наближений до ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та екс-голови Рівне нської ОДА Василя Берташа. На Рівне нщині йде боротьба за встановлення контролю над видобутком бурштину та вирубкою лісу.

10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти

Такі випадки на території області відсутні. Проте, 27 лютого 2014 року на Рівне нщині була створена слідчо-оперативна група, яка буде займатися розслідуванням службових злочинів посадових осіб області. До складу групи увійшло декілька депутатів та колишні працівники правоохоронних органів. Очолив групу депутат обласної ради Віктор Кривун.

11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів

Лідери місцевих колишніх опозиційних партій (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАР») з перших днів підтримували Євромайдан. Провладні політичні сили області (ПАРТІЯ РЕГІОНІВ та Народна партія), а також екс-голова Рівне нської ОДА Василь Берташ та екс-очільник обласної ради «регіонал» Юрій Кічатий хоч і робили у свій час заяви на підтримку євроінтеграції, публічно висловлювали підтримку курсу екс-президента України Віктора Януковича.

28 січня 2014 р. в Рівне нській обласній раді було створено міжфракційне об’єднання «Народна рада» до якого увійшли депутати ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», партії «УДАР», «Нашої України», «Всеукраїнського патріотичного союзу», «Сильної України», УНП та декілька позафракційних депутатів. У свою чергу, Партія регіонів спільно з Народною партією створили міжфракційне об’єднання «Європейський вибір».

4 лютого 2014 року голова обласної ради Юрій Кічатий написав заяву на звільнення. Замість нього новим головою депутати обрали представника ВО «Батьківщина» Михайла Кирилова. Після кривавих подій на Київському Майдані (18-20 лютого) у Рівне нській обласній раді було утворено нову більшість, яка утворилася навколо опозиційних політичних сил.

Міський голова Рівного Володимир Хомко протягом всього періоду зробив дві публічні заяви, які стосувалися Євромайдану та двічі виступив на Народному Віче. Недостатньо рішуча та чітка позиція міського голови та його позов до суду з вимогою заборони мирних акцій протесту під стінами ОДА та міліції викликали хвилю невдоволення та критики у мешканців міста. Вперше Володимир Хомко з’явився на Народному Віче у Рівному 1 грудня 2013 року. Тоді під час свого виступу міський голова зазначив, що розгін Євромайдану у Києві – абсурд, а дії «Беркуту» по відношенню до мирних мітингувальників – злочин.

Наступну публічну заяву Володимир Хомко зробив після «Мітингу нашої сили», за підсумками якого була прийнята резолюція з вимогою відставки міського голови. Таке рішення на мітингу було прийнято через те, що за підписом Володимира Хомка виконавчий комітет Рівне нської міської ради звернувся з позовом до суду з вимогою заборонити проведення безстрокових мирних акцій протесту під стінами ОДА, обласного та міського управління рівненської міліції. Суд своїм рішенням заборонив проведення акції, виходячи з того, що це начебто буде заважати роботі працівникам ОДА та міліції. У своїй заяві міський голова зазначив, що проводити мітинги він нікому не забороняв, але він проти влаштування Євромайданів «на кожному кроці». Очільник міста запропонував активістам мітингувати в центрі міста, де вони встановили наметове містечко та сцену.

Ще один раз міський голова Рівного Володимир Хомко виступив на Народному Віче 20 лютого 2014 року. Це відбулося лише після неодноразових публічних обурень громадських активістів, щодо відсутності реакції міського голови на ті події, які відбувалися в країні. Володимир Хомко закликав тодішнього президента України негайно відновити переговори з опозицією, вжити заходів щодо нормалізації ситуації в країні, піти на необхідні поступки, сформувати уряд народної довіри та відновити процес євроінтеграції. 6 березня під час сесії Рівне нської міської ради активісти рівненського Євромайдану запропонували внести в порядок денний наступного засідання сесії питання про відставку міського голови Рівного Володимира Хомка. Серед аргументів активісти згадали міському голові те, що він ініціював судові позови для заборони мітингів під стінами ОДА та міліції.