Сьогоднішня війна – це наслідки тієї недолугої та гнилої влади, яка довела країну до прірви, яка зробила державу слабкою та відсталою. Про це щодня зараз говорять усі політики й нові можновладці. Наша з Вами найбільша європейська країна в небезпеці!!
Але сьогодні мало хто згадує, що наступив перший день Весни, з якою асоціюється радість життя, тепло, любов, кохання, цвітіння … що скоро літо …
Життя продовжується. Як кажуть, маємо, що маємо. Від однієї лиш критики нічого не зміниться. Можливо сьогодні, як ніколи, усім потрібно не констатувати факти, як у нас стало погано, а зосередити максимум зусиль на те, як вийти з кризового стану та хаосу. Потрібен чіткий план та реальні дії усіх, чого, на превеликий жаль, не спостерігається.
Диктатор Путін (а це очевидно, скоро мабуть будуть вигукувати «Хайль Путін!») намагається нав’язати війну в нашій країні, спочатку громадянську, щоб люди один одного вбивали, а потім ввести війська «для забезпечення порядку та демократичних свобод». Чужі війська уже в Україні, але вони по-бандитськи поки без розпізнавальних знаків. Також він оточує себе нашими бандитами, надаючи їм російське громадянство та обіцянки чогось. І ці новоявлені громадяни Росії, уже на правах «старшого брата», будуть стріляти в українців, відстоюючи загарбницькі інтереси імперської держави.
Що робити? А де наша армія, яку ми, платники податків, утримували, яка має нас захищати? А де боєготовність, чому так легко та безкарно чужі війська перетинають наші кордони…???
Багато є запитань. Але головне, на мою думку, потрібно не панікувати і щось реально робити!!! І в першу чергу багато чого залежить від лідерів держави, на яких основна відповідальність за цілісність та безпеку України.
Згадався вірш, написаний давно, у 2000 р., на Олімпійських Іграх в Австралії. Російською мовою, я був тоді у міжнародній команді з росіянами. Цитую фрагмент:
Так почему ж так часто нами правит сатана? Такая Богом участь нам дана? Иль может нам доверил Бог Сквозь испытания пройти, чтоб каждый смог!
Что сделал ты? И сделал ли? Для той земли, что часто так вдали, Что предки наши Русью нарекли!
І наостанок. Будемо надіятись на здоровий глузд, певну ступінь розуму усіх сторін і нехай нам допомагає Бог!
