Масляна (Масниця, Масляниця, Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «ніжкові заговини» тощо ) - давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи, яке в дохристиянські часи було приурочене до весняного рівнодення. Святковий тиждень ділиться на два періоди: з понеділка по середу - Вузька Масляна, а з четверга по неділю - Широка Масляна. Вузька Масляна ще дозволяє господарську роботу, а от у Широку Масляну працювати вже не можна: ні шити, ні прати, ні прибирати.
Головні страви на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо. Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині намагалася так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив.
Ті українці, які ретельно дотримуються всіх звичаїв, протягом усього тижня, кожного дня, варять вареники. Вважалося, що на Масляну - «І бусурмани вареники їдять!, то про нас православних і мови не може бути!»
Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи ляльку. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п'ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто. У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні - Великий піст зустрічати треба очистившись і душею, і тілом. Цікаво, що в Україні віддавна Масляна вважалася загалом жіночим святом. Хоча участь у гуляннях могли брати і чоловіки, вони мусили за це "відплатити" грошима чи горілкою. У народі вважається, що людині, яка провела Масляний тиждень погано і нудно, не буде успіху в справах протягом усього року.
У давніші часи існував особливий обряд «Колодка», що тривав протягом тижня. В понеділок «колодка народилась», у вівторок «хрестилася», середу — «похрестини», в четвер — «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу — «оплакували». Відтак, вважається ,що в «неділю, останній день Масниці, молодь «волочить колодку».
На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався "ніжкові заговини", особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка. Кісточки від холодцю дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів - та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота - дівка неодмінно вийде заміж. Крім того, українці в цей день прогнозували й погоду. Вважалося, яка "сиропустна неділя", такий і Великдень; якщо сонце сходить вранці, то ранньою буде і весна.
Масляна завжди супроводжується гучними народними гуляннями, веселими піснями, танцями, іграми, катаннями, ярмарками, ситними частуваннями. Загалом побожним людям цей тиждень дає можливість досхочу попоїсти напередодні суворого посту, а іншим — порозважатися досхочу. Та головне - це своєрідний підготовчий етап до Великого посту, присвячений примиренню з ближніми, налагодженню добрих стосунків і прощенню образ.
