Максимальний рівень білка в сочевиці може досягати 35%. В організм надходять життєво важливі елементи та незамінні амінокислоти. Також у сочевиці містяться вітаміни групи В, нікотинова кислота, та інші важливі мікроелементи. Вуглеводи, якими багата сочевиця, кількість яких досягає 50%, не перетворюються в організмі на жири, що, безсумнівно, можна вважати найціннішою властивістю.
Сочевиця - однолітня рослина, що має розгалужену кореневу систему. Висота стебла досягає 15-75 см, і залежить від сорту рослини, а також інших факторів. Листя має складну форму, частіше парноперисте, має на кінцях вусики. Плоди сочевиці - боби пласкої округлої форми невеликого розміру - 0,6-2 см.
Період вегетації сочевиці коливається від 2,5-4 місяців і сильно залежить від виду ґрунту, сорту рослини та кліматичних умов. Через тиждень-два після посіву з'являються перші сходи. До настання періоду цвітіння рослина розвивається досить повільно. Після появи перших квіток, приблизно через півтора місяці після перших сходів, рослина починає швидко рости та гілкуватися. Перевага цієї культури в тому, що вона є самозапильною. Серед мінусів потрібно відзначити неодночасне дозрівання плодів та їхнє низьке розташування, що ускладнює збір врожаю.
Насіння ярової сочевиці проростає при температурі 4°C, і сходи не бояться невеликих заморозків. Для правильного формування рослини і плодів, необхідна температура 18-22°C. Сочевиці необхідно достатнє зволоження ґрунту, але вона належить до найбільш стійких до посухи бобових культур. Врожайність сочевиці прямо залежить від якості ґрунту, а також чистоти ділянки від бур'янів. Добре підійде для вирощування сочевиці пухкий суглинний або супіщаний ґрунт. При вирощуванні на кислих і важких ґрунтах ця культура зазвичай дає погані врожаї. Добре росте сочевиця на ділянках, де раніше росли озимі або просапні культури. Сочевиця, як і інші бобові культури, - відмінне джерело азоту, що необхідний для росту та розвитку багатьох рослин. Для того щоб попередити розростання зеленої маси, що знижує врожайність, не варто використовувати як добриво гній. Можна вдобрювати ґрунт фосфорними або калійними добривами. Ці добрива рекомендується вносити під перекопку восени або навесні. Також можна додати гранульований суперфосфат під час посіву.
Висівати сочевицю необхідно при температурі землі 5-6°C. Глибина закладення насіння повинна становити 5-6 см. Відстань між рядами потрібно залишити приблизно 10-15 см. Після того, як насіння висіяне у ґрунт, його потрібно зверху злегка ущільнити - це сприяє схожості насіння. Після появи сходів, необхідно проборонувати ґрунт, щоб видалити бур'яни, що заважають росту рослини. Це краще зробити опівдні. Небезпечні хвороби, що вражають культуру - фузаріоз, аскохітоз та іржа.
Сочевицю широко використовують не тільки як зернову культуру, але і як цілющу рослину. Відвари сочевиці корисні при ниркокам’яній хворобі. Із сочевиці виходить відмінна юшка та начинка для пирогів. При використанні суміші сочевиці, рису та інших круп, можна приготувати багатий вітамінами та корисний гарнір.
