Після суворої зими кущі ягідних рослин смородини й агрусу можуть виявитися вимерзлими по лінії снігового покриву. Навіть якщо на них розпустяться бруньки, то до літа частина куща буде мати пригнічений вигляд: погано розвинене листя швидко пожовкне і засохне. Із живої зони, навпаки, утворяться сильні пагони з великими темно-зеленими листяними пластинками. Такі кущі мають потребу в обрізуванні. Молоді, не старші трьох років, кущі потребують не тільки санітарної обрізки, прорідження: вирізують зламані гілки і ті, що розташовані близько до землі, хворі (з мучнистою росою або бруньковим кліщем), ослабленіта загущені гілки. На дорослих кущах крім санітарної обрізки та прорідження вирізають також усі гілки, які старші трьох років, а решта гілок, які плодоносили, обрізають на сильні молоді бокові відгалуження. В першу чергу необхідно вирізувати всі ослаблені морозом багаторічні гілки. Потім, коли підуть у ріст нові пагони, треба видалити всі слабкі, віддавши перевагу найміцнішим.
Проріджування кущів дуже важливий захід, особливо для агрусу, позаяк у загущеній кроні листя сильніше уражається сферотекою, пагони та бруньки не визрівають і вимерзають узимку. Старі, підморожені гілки і слабкі однолітні прирости насамперед вирізують із середини куща, створюючи плодоносну зону на його периферії. В розлогих кущів видаляють зростаючу донизу частину гілок.
З обрізуванням агрусу зволікати не можна, оскільки з усіх ягідників у нього найбільш ранній початок вегетації — перший тиждень квітня. Обрізувати краще у березні, до розпускання бруньок. В одно-дволітніх саджанців смородини, наприклад, варто обрізувати пагони, залишивши на них по 2-4 бруньки. В дво-трилітніх кущів залишають 3-4 сильних рівномірно розміщених прикореневих пагони, вкорочуючи їх верхівки над сильною брунькою. Інші пагони вирізують біля основи, не залишаючи пеньків. У чотири-п’ятилітніх кущів формувальне обрізування закінчують таким чином, щоб залишалося по 2-4 гілки кожного віку і по 5-6 однолітніх. Підлягають видаленню також гілки, які ростуть усередині куща і лежать на землі, ті, що мають механічні або інші ушкодження.
Обрізування плодоносних кущів порічок роблять тільки в ранньому віці. А коли кущ розростеться, верхівки гілок обрізувати не можна, позаяк на них формується основний урожай. Скелетні гілки вирізують біля основи куща у віці 7-8 років. П’яти-шестилітні гілки з ослабленим ростом можна обрізувати на сильне бокове галуження.
Формування кущів агрусу залежить від його сортових особливостей. Скороплідні сорти із сильним галуженням та численними кореневими пагонами (Ювілейний, Колобок) утворять плодоносний кущ за 2-3 роки. В одно-дволітніх кущів обрізують верхівки пагонів, залишаючи 4-5 бруньок. Слабкі і засохлі пагони видаляють біля основи. У дво-трилітніх кущів залишають по 3-5 нових прикореневих пагонів. Три-чотирилітні кущі повинні мати 12-15 гілок різного віку, в тому числі — 4-5 однолітніх. У дорослих плодоносних кущів має бути не більше 20-25 різновікових гілок.
Слід ураховувати, що скороплідні сорти агрусу формують основний урожай на торішніх приростах і дво-трирічних плодушках, тому в них потрібно видаляти гілки, старше 5 років.
Сорти зі слабким гілкуванням і невеликою кількістю прикореневих пагонів не мають потреби в ретельному проріджуванні. В них вирізують лише хворі, зламані і лежачі на землі гілки.