Річка Случ відділила тутшеніх жителів від сусідніх сіл. На тому березі - і триста гектарів їхніх паїв. Дістатися на той бік можна хіба уплав. Інакше - треба об'їжджати зайвих тридцять кілометрів. Коли ж Случ розливається, міст доводиться розбирати, аби не знесло течією. А потім знову зводити. За власними кресленнями і власними руками. Іллю Сухана тут називають народним архітектором. Разом з односельцями він будує вже дев'ятий такий міст.
Раніше цей міст через Случ будував місцевий колгосп. Коли ж державні землі розпаювали, в руках селян опинилася і переправа. Відтоді люди зверталися чи не до всіх місцевих чиновників і навіть до Президента України. Аби ті допомогли побудувати постійну переправу. У Києві вихід знайшли - запропонували передати селянам мостові ферми, які належать Збройним силам України.
Утім у грудні минулого року справу загальмував Кабінет міністрів - своєю постановою, яка зупинила процес відчудження державного майна, зокрема й військового.
Тож у Вітковичах знову чекають. І на рішення урядовців і на сонячну погоду, аби добудувати черговий міст. Кажуть, на Рівне нщині таких не залишилося. Відтак власноруч зведена переправа, як і раніше, найкоротший шлях на той бік річки, й неабияка місцева принада
