Лежачі Червоного хреста зосталися без своїх помічників. Доглядальниці, які за мінімальну зарплатню допомагали немобільним, що стояли на обліку у Червоному хресті, з нового року залишилися без роботи. Ще торік заробітну плату їм виплачував Центр зайнятості, що скеровував на громадські роботи. Із 1 січня 2013 законодавство змінилося. Відтак, заробітну плату за такі послуги мають оплачувати за умови співфінансування із Державного та місцевого бюджетів. Поки у місцевих скарбницях шукають гроші, помічниці задарма прибирають, перуть, готують та закуповують продукти.

Безробітна Алла Гаврисюк за звичкою навідалася до своєї колишньої підопічної. Більше двох років вона допомагала по господарству Катерині Франтіковій. У грудні отримала за таку соціальну допомогу останню зарплатню - 800 гривень. Тепер, через зміни у законодавстві, порається по господарству задарма.

Готує, пере, прибирає, робить усе, що не під силу підопічній.

У візку Катерина Франтікова 7 років. Окрім прудкої помічниці дбає про матір ще син із невісткою. Без їхньої допомоги, жінці не під силу практично нічого.

Тепер почали слабнути і руки. Жінка невпевнена, скільки ще задарма допомагатиме їй колишня соціальна помічниця від Червоного хреста. На обліку у міській організації понад півторитисячі самотніх та інвалідів. 325-теро із них — немобільні. Торік третину обслуговували 15 соціальних працівників. Їх до Червоного хреста на громадські роботи скеровувала служба зайнятості й оплачувала мінімальну зарплатню. Із 1 січня положення про громадські роботи змінилося — Червоний хрест залишився без помічниць.

Кошти на співфінансування у міській казні мають пошукати на найближчій сесії. Але, якщо гроші й виділять, проблеми із оплатою громадських робіт це не вирішить. Міські й обласні чиновники уже написали листи до Мінфіну, щоб там відмінили нововведення.

Поки чиновники з'ясовують законодавчі моменти, немічні та їх милосердники заклопотані іншими питаннями та витратами.