27-річний Павло на позивний "Шершень" родом із Дубенщини – будівельник у минулому, військовослужбовець сьогодні.

Боєць 57 окремий батальйон Сил територіальної оборони ЗСУ 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина, який одним точним пострілом збив ворожий СУ, вписавши своє ім'я в історію війни.

Після команди чергового в повітря зайшла перша пара, але її так і не вдалося побачити. За кілька хвилин розпочався другий захід «сухарів», і саме тоді вдалося відпрацювати. Використовував ПЗРК «Ігла» – після зведення ракети взяв ціль «на гачок» і здійснив постріл. Відстань до ворожого СУ була не більше 2,5 кілометрів. За весь час служби ще не доводилося бачити, щоб російська авіація заходила настільки чітко. Маневрував літак неактивно, що дало можливість, яку не можна було втратити.



Будь-який неправильний рух міг коштувати життя. Але навіть під прицілом ворожих "мавіків" було зрозуміло: це шанс!

Найважче було вибратися з позицій, оскільки в той момент над ними працювали ворожі 'мавіки', ймовірно, коригуючи удари артилерії. Проте сумнівів у тому, що це ворожий літак, не виникло – усе було очевидно. А впевненість у тому, що це мій шанс, не залишала жодного сумніву у правильності дій.

Реакція побратимів не залишила місця для сумнівів — спочатку шок, а потім щирі привітання, які поступово допомогли осягнути реальний результат.

Спершу навіть важко було усвідомити, що літак збитий. Побратими були в шоці, але швидко привітали з вдалим ударом. Коли командири почали писати й вітати, прийшло чітке усвідомлення результату.

Відчуття обов'язку та розуміння, що ніхто, окрім нас, не зупинить ворога, нам не залишили вибору. Це була не просто особиста боротьба, а спільна справа всього народу – за право жити у вільній країні.

Читайте також: Рівне віддасть останню шану загиблому Герою Олександру Мельнику