Олексій Гуменюк народився 4 листопада 2002 року у Рівному. Закінчив Квасилівський ліцей, а за тим, опанував спеціальність «Архітектура, будівництво, цивільна інженерія» у ВСП "Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП".
Олексій наймолодший у нашій сім’ї. Маючи двох старших сестер, він завжди прагнув бути справжнім захисником. У школі мріяв стати військовим, але мав певні проблеми з серцем, тому відразу стало зрозуміло, що комісію до військового вишу не пройде, - розповідає мама Героя Ірина.
Та життя склалось інакше. І з початком повномасштабного вторгнення Олексій добровольцем пішов до війська.
Він мав повістку, але не став чекати визначеного часу і пішов сам в «АЗОВ». Син обрав саме цей підрозділ, тож вирішив, що служитиме там. Я просила його зачекати, як будь-яка мама, але він лише сказав: «Там же теж чиїсь сини стоять, у них теж є мами…». Військова служба йому дуже подобалась, коли пройшов КМБ (вишкіл початківців) то був таким щасливим. Там знайшов друзів, вони довіряли і підтримували один одного. Я просила приїхати, хоч на трошки додому, а у відповідь «Як я хлопців покину?, - продовжує Ірина.
Страшною звісткою для родини стало сповіщення, що Олексій зник безвісти. А згодом повідомили, що молодший сержант Олексій Гуменюк загинув у бою 9 вересня 2024 року на Донецькому напрямку. Тіло Героя певний час залишалося на непідконтрольній Україні території, нарешті його вдалося повернути додому…
Світлий, добрий, дружній юнак, який безмежно любив дітей, а ті відповідали йому взаємністю. Турботливий, щирий, найкращий син та брат, який, на жаль, ніколи не повернеться додому. Таким 21-річного Олексія пам’ятатимуть рідні та близькі.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 11 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбудеться у Свято-Покровському соборі. Поховають його на Алеї Героїв кладовища «Нове».