Тримати в руках зброю — це так лестить чоловічому самолюбству. "Я чоловік! Я воїн! Я годувальник!". Зрештою, мисливець! До того ж, таке суто чоловіче хобі досить корисне. Полювання тренує зір, м’язи рук, спини, не дає сидіти довго в офісах та вдома перед телевізором. Адже на роботі — постійні клопоти, від шаленого ритму міста просто голова обертом. А так хочеться відчувати себе справжнім чоловіком.
Здавна чоловіки прагнули задовольнити свій інстинкт мисливця. Починалось усе із полювання на здобич, щоб забезпечити себе та своє плем’я їжею. Перші мисливці з’явилися дуже давно, приблизно 6 тисячоліть тому.
Це були мисливці на мамонтів.
Потім були бізони, тури, епоха північного оленя.
У період Київської Русі полювання було особливо поширене. Адже поряд з гривнею функції грошей виконувало й хутро.
Крім того, повинністю селян була обов'язкова участь протягом кількох днів у році (залежно від території) у полюванні, яке влаштовували багаті землевласники.
З часом полювання як спосіб вижити переросло на справжнє мистецтво. Полювання організовували за бажанням великих землевласників і називалось воно Королівським.
До великих ловів готувалися завчасно. Таке полювання, яке тривало інколи кілька днів і було одночасно розвагою для його учасників, відзначалося багатолюдністю, гамором.
Сучасне полювання – як казали гумористи-"кролики", – "это не только ценный мех…". Це своєрідна філософія життя, це безпосереднє спілкування з природою, це один з кращих видів активного відпочинку.
На сучасному етапі полювання може бути дуже різним.
Таким...
... чи таким...
... а, може, й таким...
... і навіть таким!
Сьогодні, окрім полювання, чоловіки випробовують себе у грі в пейнтбол, страйкбол, військових іграх, у стрільбі з пневматики, у підводному полюванні та навіть у полюванні на жінок! Це може бути через банальну цікавість, просто так, зі спортивного інтересу чи за компанію з друзями. Формулювання не має значення. Головне, що це інстинкт, і нічого з цим не вдієш.
За матеріалом ogo.ua
