Лише досить незначна кількість парафій і монастирів залишились на старому стилі, але вони є навіть в Києві

Про це сказав священник Православної церкви України Георгій Коваленко на брифінгу. Він нагадав, що за новим календарем, 6 грудня святкуватимуть – Миколая, 24 грудня – Святвечір, 25 грудня – Різдво, 6 січня – Богоявлення, Водохреща.

"От такий тепер наш календар зимових свят – і Новий рік якраз буде на святках, тобто після Різдва і до Водохреща.Тепер у нас , як і у всьому світі – Новий рік від Різдва Христового (йдеться про 1 січня – Новий рік, яке по старому календарю святкували 14 січня – УНІАН)", - додав священник ПЦУ.

Коваленко назвав міфом розмови про консервативність вірян.

"Більш консервативними у нас, напевно, під впливом руського міра, є віряни скоріше Московського патріархату. Для мене певною несподіванкою було як власне відчуття від переходу, так і те, що говорять наші реальні парафіяни. Тобто виявилося, що ми не прив'язані до календаря як цифри, а ми прив'язані до свята. І в принципі це відчуття свята воно не календарне, не в цифрах і датах, а саме в тому, що ми святкуємо", - додав він.

За його словами, минулого року здавалося, що люди будуть святкувати Різдво в дві дати – 25 грудня і 7 січня, але насправді склалося так в реальності, що, відсвяткувавши Різдво 25 грудня, потім було святкування Нового року – і вже далі життя тривало у звичайному режимі.

"Мені здається, що оці розмови про занадту консервативність парафіян трохи перебільшені. Звісно, в релігійному середовищі, як і в країні в цілому, є люди більш консервативні чи навіть фундаменталістське налаштовані віряни, але ПЦУ все ж таки невід’ємна частина народу і вона живе в одному ритмі з усім суспільством. І в цьому відмінність української церкви від церкви московської", - наголосив він.

При цьому підкреслив, що головне в тому, що ми врешті–решт синхронізували себе з астрономічним календарем. Коваленко зазначив, що перехід на новий календар в ПЦУ добровільний.

"Досить незначна кількість парафій і монастирів залишились на старому календарі. Такі є і в Києві. Більш того ми вже маємо досвід коли Києво-Печерська лавра – монастир ПЦУ спочатку вирішив бути на старому стилі, напевно, сподіваючись, таким чином в чергове протягнути руку ченцям з Московського патріархату, щоб вони долучилися до єдності з ПЦУ, але реальність двох місяців показала, що в Лаврі почала збільшуватися кількість парафіян, почали приїжджати паломники і у всіх у них виникало питання - чому ви не в одному ритмі з ПЦУ. І з початку різдвяного посту монастир ПЦУ Києво-Печерська лавра перейшов на новоюліанський календар, синхронізувавшись з усією церквою", - розповів священник ПЦУ.

Він зазначає, що війна з росією прискорила процеси переходу на новий календар.

"І до цього додалася політична складова. Ми зараз дійсно можемо відрізнити українську церкву від церкви Московського патріархату, в тому числі по тому в які дні святкуються свята. Зараз залишатися на старому календарі - це бути в одному календарному часовому традиційному просторі з московським патріархатом. Але це не головна причина, це не головна тема в цьому питанні, хоч вона і зіграла свою роль", - сказав Коваленко.

Святкування Різдва в Україні
Верховна Рада України у липні ухвалила Закон про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України, яким змінила дати деяких державних свят.

27 липня на Помісному Соборі Православної церкви України затвердили перехід із 1 вересня 2023 року на новоюліанський календар. Це означає, що всі неперехідні православні свята відзначатимуть на 13 днів раніше: Різдво Христове - 25 грудня; День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня); Хрещення Господнє - 6 січня (замість 19 січня); Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня). Дати перехідних свят залишаються без змін.

Водночас прийняття нового календарного стилю або збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів.