На сьогодні відомо понад пів сотні, створених іконописцями, ікон острозької школи. Побачити їх можна в Київському та Львівському національних музеях українського мистецтва, в краєзнавчих музеях Рівного та Житомира, у Луцькому Музеї волинської ікони.
Та найбільша колекція творів зберігається в Державному історико-культурному заповіднику Острога. Відкрив майстерню – львівський дослідник-мистецтвознавець Павло Жолтовський.
Унікальності іконам, та іконописній майстерні загалом, надають посмішки на обличчях святих. Про цю стилістичну особливість острозького іконопису в мистецтвознавчій літературі можна зустріти напівжартівливий вислів, що "в Острозі святих навчили посміхатися".
Незабаром усміхнених святих зможе побачити кожен, хто має доступ до інтернету. Втілює проєкт Громадська організація "Братство імені князів Острозьких". Віртуальний музей Острозької іконописної майстерні став цифровим продовженням “Експозиції Острозька іконописна майстерня”, який здійснювали у заповіднику у 2021 році.
Над оцифруванням робіт працюватимуть спеціалісти “Студії розвитку туристичного іміджу малих міст”. Команда фахівців з відповідним обладнанням та досвідом роботи створять деталізовані копії кожного полотна. В основу цифрового музею буде покладено каталог творів з описами та можливістю їх збільшення, 3D реконструкції іконостаса та волинської церкви XVIII ст., відеоекскурсії, тематичні тексти з інтерактивними матеріалами та відео 360 градусів для демонстрації в окулярах доповненої реальності (VR) ролика про творчість острозького майстра.
Детальний підхід до створення копій допоможе не лише отримати доступ до колекції, усіх зацікавлених, а й зберегти наше культурне надбання. Особливо це актуально у час повномасштабної війни росії проти України.
На жаль, уже маємо негативні приклади, коли росія грабувала, або ж знищувала українські музеї. Згадаємо зруйнований ракетою музей Григорія Сковороди на Харківщині, чи пограбовані окупантами краєзнавчі музеї Херсонщини. Росіяни прагнуть не лише фізично нас знищити, а й стерти нашу культуру та історію. Саме тому у Державному історико-культурному заповіднику Острога ми провели низку заходів зі збереження найцінніших експонатів. Через те, що частина наших колекцій перебуває у сховищах, наразі побачити їх наживо неможливо. Окрім того, що створення цифрових копій музейних предметів є важливим і дієвим способом збереження, вона надає доступ до них українцям де б вони не знаходилися, — розповідає керівник проєкту, заступник директора Державного історико-культурного заповідника м. Острога з наукової роботи Андрій Брижук.
Роботу над створенням віртуального музею Острозької іконописної майстерні почали в червні. Оцифрування полотен триватиме до жовтня 2023 року. Колекції розмістять у відкритому доступі на сайті музею.
Читайте також: "Любомирські на Рівненщині 300 років": з такою назвою в Рівненській обласній філармонії відкрилась виставка