На території Рівненського природного заповідника можна зустріти рідкісні рослини - орхідеї.

 Родина Зозулинцеві (Orchidaceae) є однією з найбільших за числом видів серед квіткових рослин і нараховує до 25000 видів (за різними даними). В Україні зростає близько 70. Найбільше представників родини орхідних, зустрічається в тропіках і субтропіках, де вони ростуть і на землі, і на деревах.

"В екзотичних рослин дивовижно красиві квіти, за формою схожі то на комах, які їх запилюють, то навіть на лебедів, і вони можуть бути всіх барв, які тільки є в природі. Поліські орхідеї, звичайно, значно менші й скромніші від тропічних, однак чимало з них не поступаються за красою цвітіння тропічним", - йдеться у повідомленні на сторінці Рівненського природного заповідника.

Ці види дуже чутливі до найменших змін у навколишньому середовищі. Особливо згубно діє на них осушення ґрунтів і забруднення місцевості хімікатами, витоптування луків, зміна освітлення. До того ж, як вважають фахівці, орхідеї можуть рости лише при взаємодії з певними грибами, які містяться в ґрунті. Великої шкоди завдають орхідеям і люди, які заготовляють їх на ліки або зривають для букетів.

"Часто ми зовсім не задумуємося, які вразливі ці квіти до будь-якого втручання в їхній особливий світ. Саме через ряд таких чинників чимало з них опинилися під загрозою зникнення", - кажуть фахівці.

Найрідкіснішим представником даної родини в флорі заповідника, можна виокремити – хамарбію болотну (Hammarbya paludosa), занесена до Червоної книги України і до Додатку ІІ CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення).

Найменша з орхідей, багаторічна трав’яна, рослина 5–20(25) см заввишки. Кореневище тонке. Стебло п’ятигранне, голе, біля основи з овальним бульбоподібним потовщенням. Листки (3–4) товсті, еліптичні або довгасті, з бульбочками по краю. Суцвіття циліндричне, розріджене, з 10–15 дрібних, жовтувато-зеленкуватих квіток. Цвіте у липні–серпні, плодоносить в серпні– вересні. Розмножується насінням і вегетативно (бульбочками, які утворюються по краях листків). Росте на торфових, осоково-сфагнових болотах та вологих луках.

На території заповідника поширена лише у межах Білоозерського масиву.